Hot on line :: Новини організації


Як надають відповіді органи влади на інформаційні запити

 

Центр громадської адвокатури у день відзначення 8-ї річниці Міжнародного дня «Права знати» підсумував як органи влади та місцевого самоврядування надавали відповіді на інформаційні запити своєї приймальні.
У поточній роботі громадської правової приймальні доводиться надсилати чималу кількість інформаційних запитів, а також громадським організаціям звертатись до органів влади за інформацією.Аналіз проведено за період з 01.01.2010 до 01.09.2010 р., які надсилались юристами в інтересах відвідувачів приймальні та у процесі реалізації програм організації.
Загалом за цей період організацією подано 143 інформаційні запити. За органами публічної влади, до яких подавались запити переважають місцеві органи виконавчої влади (39 %), далі – центральні органи виконавчої влади (34 %), органи місцевого самоврядування (23 %), інші установи (4 %).
Сфери інформації, щодо якої подавались запити: житлово-комунальні питання (19 %), соціальна сфера та пенсійне забезпечення (17 %), оподаткування та збори (6 %), питання діяльності та сприяння неурядовим організаціям (13 %), охорона здоров’я (11 %), адміністративні послуги (10 %), функціонування судової системи та прокуратури (7 %), питання щодо бюджетних коштів (12 %), інші (5 %).
Результати оцінки доступу до інформації за поданими запитами є такими.
На 18 % інформаційних запитів взагалі не отримано жодної відповіді від органів влади та місцевого самоврядування. Серед таких опинились запити, які подавалась до правоохоронних органів   (11 запитів), органів місцевого самоврядування (8)   та органи місцевої виконавчої влади (4), які знаходились не у місті розташування офісу приймальні, та органи місцевої виконавчої влади (3), які розташовані у місті знаходження офісу приймальні. Центральні органи виконавчої влади та парламент надіслали відповіді на запити, чим формально виконали норми про надання відповіді.
Водночас показник якості наданих відповідей є набагато не втішнішим, адже є відповіді, в яких  не має повної чи взагалі не надано інформації, яка запитувалась в органу влади. Юристи та громадяни оцінили, що із наданих відповідей на запити у 46 % інформація є неповною, ще у 19 % взагалі не надана, в тому числі є відсилки до інших органів влади, друкованих видань, архівів, веб-сайтів, законодавчих актів тощо. Прямо вказали про обмеження у доступі до інформації у 3 % відповідей.
Щодо строків отримання відповідей на інформаційні запити, серед отриманих -  у 14 % відповіді надано у десятиденний термін, натомість із перевищенням одного місяця надано відповіді на 29 % запитів. В результаті тільки у третині випадків громадяни та організація отримали необхідну інформацію, строки є надто тривалими, що значно знижує ефективність застосування інформаційного запиту як інструменту доступу до інформації.
Громадська організація склала перелік TOP-відмов типових та найцікавіших причин відмов у наданні інформації та порушень права на доступ до публічної інформації.
1.      Очолюють рейтинг відповіді Міністерства охорони здоров’я від 29.07.2010 №16.02-186 вказується, що «для надання відповіді на постановлені центром питань потрібно задіяти весь апарат відділу медико-соціальної експертизи, щонайменше на декілька днів, так як багато запитань потребують статистичних обчислень. Інформацію на більшість інших поставлених запитань центр може отримати ретельно ознайомившись із нормативно-правовими актами, на які він посилається».  Серед питань, які могли ввести у колапс роботу відділу, це такі питання як склад центральної МСЕК, кількість рішень про присвоєння інвалідності, кількість оскаржених рішень та задоволених скарг, інформація про перевірки підпорядкованих МСЕК щодо складення індивідуальних програм реабілітації.
2.      Найчастіше органи влади та місцевого самоврядування, коли не надають відповіді, роблять відсилку до інших джерел чи установ. Наприклад, потрібні дані про кількість порушених органами прокуратури кримінальних справ щодо невиконання рішень національних судів, «звертайтесь до Державного комітету статистики для отримання необхідної інформації». 
3.      «Шукайте на веб-сайті», - типово для відповідей органів влади та органів місцевого самоврядування. На жаль, там інформації також не вдавалось знайти. Більше того, перед поданням запиту організація інформація шукаєна веб-сайті інформацію, адже це економить ресурси організацій також.
4.      Надалі актуальною «відмовою» є посилання на конфіденційність інформації. Наприклад, Рахункова палата у відповіді №10-1332 від 22.07.2010 р. вказує, що інформація про чисельний склад своїх підрозділів не може надати  через те, що застосовується обмежений доступ «Для службового користування». Однак слід відзначити, що  порівняно із попереднім роком, кількість таких формулювань відмов зменшилась. Очевидно, що переважна більшість органів влади побоюється прямо посилатись на таку підставу відмови, найчастіше відповідь надають, однак по суті інформації не має або вона не повна.
5.      Надалі застосовується міністерствами та центральними органами влади «пересилання» запитів для надання відповідей територіальними підрозділами (особливо у системі правоохоронних органів) за місцем реєстрації організації, хоча питання ставляться та адресуються саме міністерству чи центральному органу влади. Натомість є і протилежні випадки – коли структурні підрозділи пропонують звернутись у центральні органи влади за такою інформацією.
     Є і позитивні приклади. Наприклад, Міністерство праці та соціальної політики надало організації повну інформацію про свою діяльність щодо реформування пільг, в тому числі протоколи засідань комісії, чому посприяло застосування організацією громадської експертизи (в рамках якої відповідно до законодавства про інформацію надається відповідь). Львівська обласна рада надає повні, завірені апаратом рішення сесій. Маневицька районна державна адміністрація на запит про результати фінансування громадських організацій надала детальний опис заходів, сум фінансування, в тому числі дофінансування у розмірі 30-50 грн.
 
28 вересня світ відзначає день RIGHT TO KNOW (день «Права знати»). Принагідно вітаємо організації громадського сектору та усіх чиновників із цим днем.
 
Довідка
Міжнародний день Права Знати запроваджено 28 вересня 2003 року, і в 2010 році це уже 8-ма річниця.
Метою Дня Права Знати є підвищення поінформованості щодо права на доступ до публічної інформації, в тому числі як чиновники реалізують обов’язки та як витрачаються кошти платників податків.
 


  Версія для друку

  Лінк на e-mail