About us :: Участь у нормотворчості


Пропозиції щодо проекту Закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи

Міністерство соціальної політики України 21 грудня 2010р. розпочало громадське обговорення проекту Закону про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи.

Пропозиції та зауваження, висловлені експертами Центру громадської адвокатури:

- в проекті закону не визначено, порядок та особливості перерахування страхових внесків до Накопичувального пенсійного фонду тими, кому вже виповнилося 35 років на момент прийняття закону. Натомість ті громадяни, які на цей час мають 36, 37, 38 і більше років теж впродовж тривалого часу (до виходу на пенсію) сплачуватимуть внески до Накопичувального Фонду і їх страховий стаж може становить близько 25 років.

- незрозуміло також, з якого саме року буде запроваджено та забезпечено бездефіцитність Пенсійного фонду України, не визначено порядку забезпечення бездефіцитності.

- необґрунтовано, чому максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379 “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України”, не може перевищувати саме дванадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

- в проекті закону також запропоновано встановити граничний вік перебування на державній службі 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок. Пропонуємо збільшити пенсійний вік для чоловіків загалом до 65 років, оскільки якщо врахувати світову практику (насамперед європейську) пенсійний вік для чоловіків у більшості європейських країн становить саме 65 років, оскільки є загальноприйнятим, що саме в цьому віці починає суттєво зменшуватися працездатність. Для детальнішого обґрунтування цієї позиції пропонуємо ознайомитися з аргументами, що наведені за посиланням у http://www.undp.org.ua/files/ua_60467Demography_Pension_UKR.pdf у в аналітичному звіті Демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні: прогноз до 2050 року.

- скасувати загалом пільгові пенсії за професійною ознакою, які передбачені зокрема відповідно до Митного кодексу України, Законів України “Про державну службу”, “Про прокуратуру”, “Про статус народного депутата України”, “Про Національний банк України”, “Про Кабінет Міністрів України”, “Про дипломатичну службу”, “Про службу в органах місцевого самоврядування”, “Про судову експертизу”, “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про судоустрій і статус суддів”, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379 “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” та інших нормативно-правових актів, оскільки встановлення пільгових пенсій особам, які мають право на пільги за професійною (службовою) ознакою, загалом залишається досить спірним питанням. Багато науковців, експертів та, зрештою, представників влади, дотичних до реформування системи пільг, погоджуються, що ці пільги (в тому числі і пільгові пенсії) слід скасувати (або переглянути і суттєво обмежити), бо вони є пережитком радянської системи, за якої були встановлені. Проте відмовитися від цих пільг також слід досить обережно, оскільки можна наразитися на великий опір представників тих категорій, які отримують ці пільги за професійною ознакою, до яких, зокрема, належать військовослужбовці, працівники міліції, пожежної охорони тощо, працівники сфери охорони здоров’я, культури, освіти, що працювали в сільській місцевості, народні депутати України, працівники судів, прокуратури та інші особи з професією суспільної значущості, особи, які працювали у шкідливих умовах виробництва і з загрозою професійного захворювання (зокрема, гірники). Ці пільговики мають пільгові пенсії, що зумовлені специфікою їх службової діяльності і є додатковою соціальною гарантією у зв’язку з особливими умовами праці та підвищеним ризиком. Проте, на нашу думку, це не відповідає принципу рівності громадян, закріпленого в Конституції України.

- для уніфікації правового регулювання відносин, пов’язаних з виходом на пенсію, пенсійним віком, особливостями призначення пенсії тощо різним категоріям працівників (державні службовці, науково-педагогічні працівники, судді, військовослужбовці тощо) варто закріпити загальні положення про це та особливості (саме особливості) в одному законодавчому акті, наприклад, в Законі України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, а не в багатьох – в окремому нормативно-правовому акті для кожної категорії працівників.

- також слід стимулювати пізніший вихід осіб на пенсію шляхом встановлення вищих відсотків надбавки до пенсії за кожен додатковий рік роботи.


  Версія для друку

  Лінк на e-mail