About us :: Участь у нормотворчості


Стан впровадження Закону «Про громадські об’єднання» обговорили на засіданні Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства

 На засіданні Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України, що відбулось 18 квітня 2013 року, розглянуто ряд питань. У порядку денному були питання стану розвитку громадянського суспільства та підготовки щорічної доповіді, участі громадян у формуванні та реалізації державної та місцевої політики через громадські ради, впровадження Закону України «Про громадські об’єднання».

Доповідачами щодо стану застосування Закону «Про громадські об’єднання» визначено Тетяна Яцків, керівника програми правової підтримки НУО Центру громадської адвокатури, та Олену Семьоркіну, начальника Департаменту легалізації об’єднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформагентств Державної реєстраційної служби України.

Із тезами виступу голови Центру громадської адвокатури Тетяни Яцків можна ознайомитись нижче.

 

 

Тетяна Яцків, голова ГО «Центр громадської адвокатури», керівник програми правової підтримки НУО

 

Щодо стану реалізації Закону України «Про громадські об’єднання» (доповідь на засіданні Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України)

 

Доброго дня, шановні колеги!

 Закон України «Про громадські об’єднання» введений у дію  1 січня 2013 року. Таким чином, він працює в Україні менше чотирьох місяців. Про  здійснення повноцінного моніторингу та результати  оцінки правового регулювання законом нового порядку утворення, реєстрації та припинення громадських об’єднань можна буде говорити як мінімум через рік роботи закону, коли будуть зібрані усі матеріали із різних джерел, в тому числі судова практика.

Безперечно, нове визначення правових та організаційних засад реалізації права на свободу об’єднання, викликає різні оцінки у громадському секторі. Чимало ми отримуємо позитивних відгуків про Закон України «Про громадські об’єднання». Деякі з  негативних пов’язані з тим, що є складнощі в інститутів громадянського суспільства та органів державної влади, які уповноважені здійснювати реєстрацію громадських об’єднань, щодо застосування кардинально нових підходів. Ряд громадських ініціатив, в тому числі програми правової підтримки НУО Центру громадської адвокатури, Консультаційного центру для НУО Міжнародного Фонду «Відродження» спрямовані на надання необхідних правових консультацій  та сприяння іншим формам правової просвіти представників громадянського суспільства. Також Департамент легалізації об’єднань громадян, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформагентств Державної реєстраційної служби України вживає заходів щодо вірного застосування закону органами реєстрації.

У складі Координаційної ради з питань розвитку громадянського суспільства працює робоча група з моніторингу стану виконання Законів України «Про громадські об’єднання» та «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Одним із завдань робочої групи є аналіз порушень Закону «Про громадські об’єднання», моніторинг виконання вимог закону органами державної влади, дослідження недоліків закону, які зумовлюють проблеми застосування на практиці.

З аналізу проблем застосування Закону «Про громадські об’єднання» уже сьогодні можна визначити  ряд  першочергових заходів, які можуть сприяти покращенню роботи закону.

 По-перше, п.14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання»   передбачає  обов’язок Кабінету Міністрів України з метою створення належних умов для реалізації Закону підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку із прийняттям цього Закону у шестимісячний строк з дня набрання чинності Законом. Міністерство юстиції України підготувало відповідний законопроект, до розробки тексту законопроекту  долучились громадські експерти, проте законопроект не внесено на розгляд парламенту Кабінетом Міністрів України.

На практиці уже виникають проблеми із застосуванням інших законів, які пов’язані із Законом «Про громадські об’єднання». Наприклад, в процесі легалізації профспілок  мають місце посилання на не чинні Закон «Про об’єднання громадян» та Постанову Кабінету Міністрів України №140 «Про затвердження Положення про порядок легалізації об’єднань громадян».

У зв’язку із цим пропонується Координаційні раді з питань розвитку громадянського суспільства при Президентові України звернути увагу Кабінету Міністрів України на виконання п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про громадські об’єднання» (невідкладного внесення на розгляд проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про громадські об’єднання»).

 По-друге,  важливим є зменшення випадків відмов у реєстрації громадських об’єднань на підставі не відповідності статутів об’єднань законам України. Правова експертиза статутів завжди була проблемною «ділянкою» у застосуванні законодавства про обєднання громадян, адже дуже часто тлумачення тих чи інших норм могло бути різним у представників громадськості та реєстратора, а також у судовій практиці. Слід відзначити, що такі помилки тлумачення мали місце як з боку представників громадських об’єднань, так і органів реєстрації. Також дуже часто громадські об’єднання не включають у статути положення Податкового кодексу України, що зумовлює відмови органів податкової служби у включенні об’єднань до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Сьогодні є  потреба та запити від представників громадських об’єднань щодо схвалення уповноваженим органом із питань реєстрації громадських об’єднань певного «модельного» статуту, який би не викликав зауважень в реєстраторів на місцевому рівні.

Дуже часто засновники об’єднань (особливо, дитячі, молодіжні, об’єднання, що створюються студентами, іншими соціально вразливими групами) не хочуть витрачати час на складання статутів, та у разі не відповідності законам отримати відмову. Для них певною гарантією було б використання модельного статуту, а в разі відмови органом реєстрації з підстав невідповідності такого статуту закону, можна говорити про те, що мають місце незаконні дії органу реєстрації.

Безперечно, що мова не може іти про «типовий» статут громадського об’єднання, який обов’язковий для усіх громадських об’єднань. Це суттєве застереження в цьому питанні, яке потрібно врахувати.  Обов’язковим  має стати доповнення при інформуванні органів реєстрації та представників громадськості про наявність та можливість використання такого статуту, що він не є обов’язковим (імперативним) для застосування, та орган реєстрації не має повноважень вимагати дотримання саме цієї форми чи тексту  статуту, що визначений «модельним».

Методична рада з питань впровадження закону розпочала роботу із розробки модельного статуту,  погоджено структуру, проте як бачимо, виконання затягнулось у часі.

У зв’язку варто звернути увагу на потребу прискорення роботи із схвалення модельного статуту громадського об’єднання, визначення чіткого терміну завершення виконання доручення.

 По-третє,  важливим джерелом інформації про проблеми застосування тих чи інших законів є судова практика. Роль ефективного судового захисту права на свободу об’єднання  також важко недооцінити.

Справи про оскарження рішень, дій, бездіяльності органів реєстрації розглядаються у порядку адміністративного судочинства. Як відомо, суди сьогодні мають значні навантаження щодо розгляду справ, а тому швидко отримати вирішення спору засновникам громадського об’єднання не вдається.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про громадські об’єднання» передбачає розгляд таких справ у скороченому провадження.

Зокрема,  законопроектом пропонується: 1) розгляд справи здійснюється окружним судом протягом 10 днів з дня відкриття провадження у справі з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а у виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на п’ять днів; 2) рішення окружного адміністративного суду щодо реєстрації та прийняття повідомлення про утворення громадських об’єднань може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня його проголошення; 3) суд апеляційної інстанції розглядає справу протягом п’яти днів після відкриття провадження у справі з повідомленням осіб, які беруть участь у справі; 4) судове рішення суду апеляційної інстанції є остаточним і оскарженню не підлягає.

 По-четверте, наявні об’єктивні перешкоди у реалізації свободи об’єднання через недоліки законодавчого регулювання цих відносин Законом України «Про громадські об’єднання». Має місце неоднозначне трактування тих чи інших норм закону представниками громадських об’єднань та органами реєстрації, що зумовлює частково негативну оцінку в громадському секторі закону. Більшість проблем стосуються застосування Прикінцевих та перехідних положень Закону, а також вимог до найменування.

До прикладу, одне із таких питань – це вимоги частини 5, пункту 1 статті 10 Закону України «Про громадські об’єднання» до найменування громадського об’єднання.

Відповідно до цього положення Закону, власна назва громадського об’єднання не може містити найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів, а також вказується, які складові найменувань не можуть використовуватись – міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд. Якщо говорити про такі складові як «агентство» та «комітет», вони були дуже популярними для використання громадськими організаціями. У п.5 Прикінцевих та перехідних положень вказується, що вимоги статті 10 Закону не поширюються на громадські організації, їх спілки, що легалізовані на день введення Закону в дію до прийняття рішення такими організаціями, спілками щодо їх зміни. З іншого боку, в громадських активістів є побоювання, що при застосуванні вимоги пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень і приведенні у відповідність до Закону своїх статутів (протягом п’яти років з дня введення у дію Закону, вони будуть змушені змінювати власну назву. (Наприклад, публікація у мережі Інтернет: Новое «побоище» третьего сектора в Украине http://svsever.lg.ua/2013/03/novoe-poboishhe-tretego-sektora-v-ukraine/ )

При здійсненні державної реєстрації стикнулись засновники із тим, що відповідно до частини 7 статті 10 Закону, «власна назва  громадського об’єднання має містити інформацію про статус громадського об’єднання (всеукраїнське, молодіжне, всеукраїнське)». Таким чином, об’єднання може бути обмежене визначенням тільки серед цих статусів, при цьому важко довести неправомірність відмови у реєстрації.

Всеукраїнські громадські організації та їхні місцеві осередки із статусом юридичної особи  стикнулись із проблемою  застосуванням вимог пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону, що зобов’язують протягом п’яти років ліквідувати місцеві осередки.  Місцеві осередки із статусом юридичної особи  по суті є окремими громадськими організаціями, набули власне майно, тому одним із шляхів, який можна розглядати для вирішення, є надання їм права набути статусу самостійних громадських об’єднань.

Робоча група з моніторингу стану виконання Закону України «Про громадські об’єднання» та Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» здійснює аналіз проблем застосування закону. Представникам громадських об’єднань запропоновано подавати матеріали про відмови у здійсненні реєстрації для оцінки проблем застосування.

Враховуючи вищевказане, необхідно продовжити аналіз впровадження закону робочою групою з моніторингу стану виконання Закону України «Про громадські об’єднання» та Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».

 По-п’яте,  сприятимуть покращенню роботи Закону «Про громадські об’єднання» здійснення ряду організаційних заходів з надання адміністративних послуг.

Сьогодні впроваджуються так звані «відкриті офіси надання адміністративних послуг», «відкриті офіси надання адміністративних послуг», в яких надаються послуги щодо проведення реєстраційних дій інших юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Доцільним та зручним для користувачів була б присутність і представника уповноваженого органу з питань реєстрації громадських об’єднань.

Закон України «Про адміністративні послуги»  передбачає, що суб’єкт надання адміністративної послуги щодо кожної адміністративної послуги, яку він надає відповідно до закону, затверджує інформаційну та технологічну картки.

Окрім того, інформацію про повноваження та чи здійснюється реєстрація громадського об’єднання тим чи іншим органом державної влади за місцем знаходженням об’єднання активісти дуже часто шукають на веб-сайтах відповідного органу державної влади. Проте  переважно на веб-сайтах районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управліннях юстиції міститься застаріла інформація (розділи «легалізація громадських організацій», не оновлені положення, нечинні законодавчі акти) або відсутня інформація про повноваження органу у сфері реєстрації громадських об’єднань.

 У зв’язку із чим можливим є покращити виконання Закону через  забезпечення  виконання вимог Закону України «Про адміністративні послуги»; розгляд питання про забезпечення присутності представника органу реєстрації громадських об’єднань в офісах надання адміністративних послуг;  визначення обов’язку та термінів виконання  наповнення веб-сайтів  органів реєстрації громадських об’єднань інформацією щодо  Закону України «Про громадські об’єднання» та адміністративних послуг органу в цій сфері.

 

 

 


  Версія для друку

  Лінк на e-mail