Hot on line :: Статті


Узагальнення судової практики: реалізація прав осіб з обмеженими можливостями при проходженні медико-соціальної експертизи

Загальна інформація
 
Медико-соціальна експертиза лежить в площині прав людини, які стосуються медицини, реабілітації та відновлення працездатності, соціального захисту, трудових можливостей, реалізації особистості, включення людей із інвалідністю у суспільне життя.
Однак в Україні функціонування медико-соціальної експертизи пов’язане із багатьма проблемами. Періодично з’являються у засобах масової інформації повідомлення про корупційні діяння. Характерними є непрозорість роботи, відсутність громадського контролю, недосконалість нормативного забезпечення, право-просвітницької роботи тощо.
Нормативне регулювання медико-соціальної експертизи здійснюється рядом законодавчих актів, в тому числі Положенням про медико-соціальну експертизу, Інструкцією про встановлення груп інвалідності тощо. Однак є чимало внутрішніх інструкцій та наказів, якими керуються працівники МСЕК у свій діяльності. Природа діяльності медико-соціальних експертних комісій та центрів і бюро, що забезпечують їх роботу, не є визначена. Медико-соціальні експертні комісії при прийнятті рішення про відмову у встановленні груп інвалідності надають лише довідку про те, що особа не підлягає інвалідизації, це не є юридичне оформлення рішення, яке можливо оскаржити у суді.
Судова практика є важливим джерелом дослідження та підтвердженням порушення права, наявних проблем у певній сфері правового регулювання.
Рішення суду – це офіційний документ, в якому зафіксовано порушення права або відсутність такого порушення. Окрім того, аналізуючи рішення судів, можна побачити конкретні життєві ситуації, проблеми, які винесені на розгляд суду.
Експерти Центру громадської адвокатури здійснили моніторинг та аналіз судової практики щодо проходження громадянами медико-соціальної експертної комісії.
Мета моніторингу – визначити стан застосування законодавства при проходження медико-соціальні експертизи, ефективності судового захисту права осіб з обмеженими можливостями, з’ясувати проблеми, з якими найчастіше стикаються громадяни та які стають предметом судового розгляду, шляхом пошуку, збору та аналізу рішень судів України.
 Моніторинг проводився щодо рішень, які перебувають у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Загалом експерти дослідили більше 200 судових рішень, деякі з них описані у самому дослідженні. Досить багато із них є типовими, проте нерідко можна спостерігати в аналогічних справах зовсім різні судові рішення.
За результатами досліджень експертами було визначено основні проблеми, з якими стикаються громадяни з обмеженими можливостями та напрацьовано рекомендації щодо покращення процедури проходження медико-соціальної експертизи.
Незнання громадянами підсудності справ щодо оскарження рішень (дій чи бездіяльності) медико-соціальних експертних комісій.
Громадяни, в яких виникає необхідність звернутися з позовом до медико-соціальних експертних комісій, не знають процесуального порядку подання позовів. Це підтверджується судовою практикою, де адміністративним судом було розглянуті справи, в яких йшлося про оскарження рішень (дій чи бездіяльності) медико-соціальних експертних комісій. Проте судом було закрито провадження по справі, оскільки дана категорія справ підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Так, Красноармійським міськрайонним судом Донецької області було винесено ухвалу[1]
Натомість Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу[2]ст.17 КАС Україниюрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Відповідно до п.7 частини 1 ст.3 КАС Українисуб’єкт владних повноважень – орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. На думку суду, міжрайонна психіатрична МСЕК № 3 Дніпропетровської облдержадміністрації не є суб’єктом владних повноважень, а тому справа не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, потребується покращення правової обізнаності громадян шляхом проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи як з боку неурядових організацій, засобами масової інформації, так і з боку медико-соціальної експертної комісії, органів державної влади та місцевого самоврядування. Також у законодавстві потрібно чітко визначити статус медико-соціальних експертних комісій, оскільки такі спори виникають і в інших справах, наприклад, доступ до інформації, яка стосується медико-соціальних експертних комісій.
    Проблема доведення позовних вимог у судових справах в спорах із медико-соціальними експертними комісіями. Ця проблема є однією із найсуттєвіших у захисті порушених прав та законних інтересів.
Суди відмовляють в задоволенні позову, обґрунтовуючи свою відмову відсутністю у суду відповідних медичних знань і цілком покладаються на позицію лікарів. Такі посилання є обґрунтованими, оскільки він в силу об’єктивних обставин суд не володіє спеціальними медичними знаннями і може перевірити законність самої процедури проходження громадянином медико-соціальної експертизи, законність видачі відповідних довідок, а у медичних питаннях суд покладається на відповідних фахівців-медиків.
Алчевським міським судом Луганської області була винесена постанова[3] якою адміністративний позов до Алчевської міжрайонної медичної соціальної експертної комісії про визнання дій неправомірними та скасування рішення було відмовлено. Суд мотивував своє рішення тим, що не може визнати неправомірними дії Алчевської міжрайонної МСЕК та скасувати рішення МСЕК, яке було прийнято 09.06.2011р. на сумісному засіданні Алчевської міжрайонної МСЕК та Луганської обласної МСЕК №2, тим самим, визнавши позивача інвалідом 3гр., оскільки в цьому випадку суд візьме на себе повноваження органу, що здійснює медико-соціальну експертизу, тобто вийде за межі своїх повноважень.
Одними із рекомендацій є підвищення ролі суду у захисті прав громадян у взаємовідносинах громадян і медико-соціальних експертних комісій, формування судових прецедентів захисту порушених прав та забезпечення можливості незалежної експертизи.
Проблема описок в довідках медико-соціальної експертної комісії та потреба подання позовів в окремому провадженні для їхнього усунення.
За наявності певних описок у довідках медико-соціальної експертної комісії громадянам доводиться починати судовий процес в окремому провадженні щодо їхнього виправлення та підтвердження певного юридичного факту. Оскільки довідки МСЕК та інформація, яка міститься в них, впливають на призначення різних видів соціальних допомог та інші питання соціального захисту, проходження судової процедури стає неминучим.
       Суди задовольняють позови, проте на судовий процес через неточності, допущені комісіями, доводиться громадянам витрачати ресурси (час розгляду справи, відвідування судових засідань, витрати на складання процесуальних документів). Так, Золочівським районним судом Львівської області було прийнято рішення[4] по справі за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів. Позивач хотів оформити пенсію, але у управління Пенсійного фонду у Золочівському районі відмовляє йому у призначенні цієї пенсії, покликаючись на те, що в його документах допущена помилка в написанні його по батькові. Тому позивач звернувся в суд з заявою в якій просить встановити юридичний факт про те, що акт обслідування МСЕК та виписки з акту одстеження МСЕК від 26.11.1991 року у яких його по-батькові записано як ОСОБА_1 і ОСОБА_1 належать йому. Позов було задоволено в повному обсязі.
     Ця проблема насамперед вказує на недоліки у роботі медико-соціальних експертних комісій. Рекомендації є наступними: мінімізація описок у довідках, які видаються інвалідам, забезпечення належних перевірок та моніторингу роботи. Необхідним є вписувати в довідки не лише прізвище та ім’я, а також і по-батькові. Здійснювати правопросвіту громадян щодо перевірки ними наявності описок чи неточностей у довідках. Надати право Центральній МСЕК вносити за заявою громадянина правки в довідки МСЕК, для чого передбачити процедуру у Положенні.
Доступність для інвалідів приміщень, установ. Право на переобладнання квартири та забезпечення будівництва пандуса у багатоквартирному будинку відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда. Відсутність належного доступу інвалідів до приміщень стає предметом судового розгляду щодо порушення прав інвалідів. Зокрема, рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова[5] було задоволено позов, яким було зобов’язано банківську установу забезпечити доступ інвалідів до банкоматів, які знаходилися у незручних місцях з незручним доступом для інвалідів. Позивач свої вимоги мотивував тим, що є інвалідом Iгрупи загального захворювання, на інвалідному візку, отримує пенсію по інвалідності та заробітну плату через банкомат. Щоб отримати грошові кошти звертається за допомогою до перехожих людей, щоб допомогли йому дістатися банкомату. Звертаючись до суду позивач просить зобов’язати відповідача створити умови для безперешкодного доступу інвалідів до банкоматів і приміщень банку у м. Чернігові. Проте апеляційна інстанція рішення першої інстанції скасувала керуючись тим, що не всі банкомати знаходяться у приміщеннях, що належать на праві власності банку і що позивач проживає в іншому районі міста, у даному банкоматі грошові кошти не отримує. Апеляційний суд Чернівецької області[6] дійшов висновку, що суд першої інстанції неправильно дійшов висновку про те, що відсутність пандуса або заїзду до вказаного приміщення порушує права позивача.
Однією із рекомендацій є створення умов для доступності осіб із обмеженими можливостями закладів та установ, посилення моніторингу при будівництві нових об’єктів, а також впровадження програми поступового обладнання громадських будівель, які уже наявні. Необхідним є надавати приміщення для роботи медико-соціальних комісій на першому поверсі із наявними пристосуваннями (пандуси, ліфти, надання допомоги персоналом, пристосування для слабо зрячих тощо).
      Проблема неефективності реабілітації інвалідів через відсутність належно складеної програми реабілітації чи належного фінансування.
     У більшості справ, суд за позовами громадян задовольняє позовні вимоги, коли має місце невиконання індивідуальної програми реабілітації інвалідів.
21.07.2011 року Новопсковським районним судом Луганської області була винесена постанова[7]
Таким чином, важливим є приділення належної уваги до складення індивідуальних програм реабілітації інвалідів, для чого потрібне дослідження стану складення таких програм, причин їхньої неефективності. Дуже часто інвалід стикається із тим, що існують прогалини у програмі уже на етапі її впровадження, а тому слід забезпечити належну право просвіту та інформаційно-роз’яснювальну роботу. Окремим проблемним аспектом є фінансування програм із коштів державного бюджету, проте, знову ж таки, дуже мала частка осіб із обмеженими можливостями звертаються за захистом своїх порушених прав щодо цього питання.
 Доступ до інформації про діяльність медико-соціальних експертних комісій. ’єктом, на якого поширюється дія норм цього Закону.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд 21 березня 2012 року прийняв постановупо справі № 2а/0470/2992/12, якою задовольнив адміністративний позов ГО «Центр громадської адвокатури» до Комунального закладу «Обласний центр Медико-соціальної експертизи» про визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов’язання надати відповідь. Суд зазначив, що інформація, яка була предметом інформаційного запиту позивача, є такою, що створена в процесі виконання суб’єктом владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, оскільки згідно «Положення про індивідуальну програму реабілітації інваліда» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №757 індивідуальні програми для інвалідів розробляються медико-соціальною комісією та лікарсько-консультативною комісією.
Запорізький окружний адміністративний суд 12 березня 2012 року прийняв ухвалу по справі № 0870/2195/12[8], якою відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Центр громадської адвокатури» до Комунального медичного закладу «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання надати відповідь. В ухвалі суд зазначив, що Комунальний медичний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» Запорізької обласної ради не є суб’єктом владних повноважень.
Як бачимо, тут знову присутня проблема розуміння статусу та природи медико-соціальних експертних комісій, який повинен бути чітко вказаний у законодавстві. Також очевидним є виконання МСЕК вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», в тому числі в частині інформування через веб-сайти та іншими способами, в тому числі використання для інформування інформаційних стендів, літератури тощо.
Отже, зважаючи на все вищенаведене, можна зробити висновок, що особи з обмеженими можливостями стикаються з певними проблемами, як з проходженням медико-соціальної експертної комісії так і в суді, при захисті своїх прав. Частина заходів, які потрібно здійснити, стосується перегляду та внесення змін до законодавчих актів, проте ряд заходів потребують аналізу роботи МСЕК із населенням, проведенням інформаційно-роз’яснювальної діяльності, покращення адміністрування. Також вищевказане засвідчує, що наявні проблеми застосування чинного законодавства, в тому числі судами, а тому, необхідним є узагальнення судової практики та формування однозначних позицій судів з проблемних питань застосування законодавства.
 
 
Із більш детальним аналізом можна ознайомитись у додатку за посиланням:
 
 
 
 


[1] Ухвала Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 10.08.2012 р. у справі № 2/0529/1886/2012 знаходиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25590498
[2] Ухвала Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу від 16.02.2012р. по справі № 2-а-2/11 знаходиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/21446946
[3] Постанова Алчевського міського суду Луганської області від 18.01.2012р. по справі № 2а-6 2012р. знаходиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/20984780
[4] Рішення Золочівського районного суду Львівської області від 29.11.2010р. по справі № 2-о-72/2010 знаходиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12480537
[5] Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.11.2008р. по справі № 2-2797/08 знаходиться  у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4474877
[6] Рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 02.02.2009р. по справі № 22ц-201/2009 знаходиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2964323
[7]Постанова Новопсковського районного суду Луганської області від 21.07.2011р. по справі № 2-а-1232/11 знаходиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/19077067
[8] Ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 12.03.2012р. по справі № 0870/2195/12 знаходиться у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22096879
 
 

 


  Версія для друку

  Лінк на e-mail