Hot on line :: Статті


ТЕТЯНА ЯЦКІВ.Іноземний досвід участі народу в здійсненні правосуддя: інститут присяжних у Канаді

Тези доповіді на круглому столі «Інститути мирового судді, суду присяжних та народних засідателів: перспективи їх впровадження в Україні»

 
У Канаді відсутнім є інститут мирових суддів, проте чільне місце у реалізації принципу участі народу у здійсненні правосуддя відіграють присяжні.
 
Хоча «залишковим» натяком про існування мирових суддів є збереження у складі провінційних судів так званого «суду дрібних справ». Особливістю його є те, що він вирішує спори, вартість яких становить менше 3 тисяч канадських доларів, а також суд заслуховує пояснення сторін лише одноразово, його рішення уже не можна оскаржувати у вищі судові інстанції. Проте правосуддя здійснюється професійним суддею.
 
Незважаючи на те, що в Канади багато спільних рис у судовій системі із Сполученими Штатами Америки, існує чимало особливостей, притаманних лише цій країні.
 
Про судову систему Канади в основних рисах
 
Судова система Канади включає суди на федеральному рівні та провінційні суди. Повноваження щодо врегулювання питання функціонування судів належать парламенту Канади та законодавчими органами провінцій. Повноваження засновувати національні суди (Верховний Суд, Федеральний Суд, Податковий Суд) належать парламенту. Система судів провінцій включає провінційні суди та вищі суди. Діє Федеральний Суд у складі Апеляційного відділу та Відділу судових розслідувань. Верховний Суд розглядає апеляції після погодження Федерального Суду та спори між провінціями.
 
Провінційні суди є першим рівнем судів в Канаді. Вони можуть складатись із декількох ланок та мають підрозділи (девізіони): у цивільних, сімейних, кримінальних, з питань молоді. Вищі суди мають підрозділи – судовий розгляд у першій інстанції та апеляційні скарги (можуть бути розділені – у Квебеку). У першій інстанції у вищих судах розглядаються значні цивільні справи (понад 30 т. долларів, розлучення),  а також кримінальні – тяжкі злочини. Вищі суди можуть мати різні назви, наприклад у  Квебеку –  це Вищий суд, в Онтаріо – Суд правосуддя, у західних провінціях – Королівський суд.
 
Федеральний Суд засновано у 1971 р. Актом про Федеральний Суд Канади. Він складається із двох відділів: Апеляційного відділу та Відділу судового розслідування. Останній розглядає позови про федеральної влади, а апеляційний відділ розглядає апеляції, дає дозвіл на передання апеляції до Верховного Суду.
 
Верховний Суд розглядає апеляції на рішення Федерального Суду, якщо має суспільне значення, у тому числі спори між провінціями.
 
Основні засади функціонування інституту присяжних (jury) в Канаді
 
Джерелом законодавчих норм функціонування інституту присяжних у Канаді є Кримінальний кодекс, деякі норми є в Акті про ювенальну юстицію,  законах провінцій.
 
Варто вказати, що у Канаді відсутні окремі акти: Кримінальний кодекс та Кримінально-процесуальний кодекс, усі норми як матеріального, так і процесуального права, вміщені в одному кодексі.
 
Інститут присяжних застосовується лише у судах провінцій: провінційних судах та вищих судах. За загальним правилом журі присяжних складається із 12 осіб (проте у провінції Альберта їх кількість налічує 6 осіб).
 
Формування журі присяжних
 
Члени журі присяжних обираються  із числа звичайних громадян. Може бути присяжним особа за таких критеріїв: громадянство Канади, досягла 18 років, проживає у провінції не менш одного року.
 
Не можуть бути присяжними такі особи: обрані політики, адвокати, тюремні охоронці, полісмени, інспектор у справах умовно звільнених. У провінції Квебек перелік виключень є більшим, до нього включено нотаріусів, адвокатів, працівників суду, деяких державних службовців, подано перелік посад, які вважаються політичними.
 
Можуть бути виключені із присяжних особи за станом здоров’я, релігійними переконаннями, а також особи, які залучались як присяжні протягом останніх двох років.
 
Проте не можуть бути виключені із списку потенційних чи обраних присяжних особи з мотивів статі чи певних фізичних обмежень. У Кримінальному кодексі про це мова іде в окремій статті: громадян, який має певні фізичні труднощі, наприклад, вади слуху, зору, фізичного пересування, отримує відповідну технічну підтримку та допомогу, і в жодному разі не може бути із мотивів фізичних обмежень бути виключений із списку членів журі.
 
Потенційні присяжні обираються випадковим способом із списків виборців. Після випадкового обрання шерифом прізвищ – вони отримують повістку з’явитись до суду. Повістка надсилається за 30 днів, або у строк, встановлений суддею, але не пізніше 8 днів до дати зголошення до суду. Протягом 20 днів особа має право подати до шерифа заперечення (у повістці є розроблений спеціальний розділ). Якщо не задоволено прохання – особа може у день судового скликання висловити це судді.
 
Група потенційних присяжних заноситься у список присяжних (jury panel).
 
Процес обрання присяжних, відводи
 
Обвинувачений постає перед судом та обраними присяжними. На першій стадії кримінального процесу зачитується обвинувачення та сторона захисту вносить заяву. Якщо у заяві вказується, що особа не визнає себе винною, починається формування присяжних, що здійснюється під наглядом суду. Надалі процес включає сім кроків.
 
Імена осіб випадково обираються та голосно оголошуються у суді. Особи, чиї імена названо, стають навпроти обвинуваченого. Сторона обвинувачення та захисту можуть заперечити та заявити відвід присяжному.
 
Існує два види відводу: відвід мотивований та відвід немотивований. Відвід мотивований може вчинятись скільки завгодно разів. Причини визначені у Кримінальному кодексі: у разі, коли сторони доведуть, що присяжний уже має сформувану певну думку, є фізичні перешкоди здійснення обов’язків, присяжний вчинив серйозне правопорушення. Немотивований відвід не потребує аргументів, проте їх кількість обмежена: кожна сторона має право на 20 відводів – у справах про тяжкі злочини, 12 – коли є обвинувачення у злочині, що карається понад 5 років позбавлення волі, та 4 – коли менше 5 років.
 
Коли сторони погодили і скористались своїм правом, присяжні приймають присягу присяжного. Присяга присяжного судді Канади встановлена у Кримінальному кодексі: “Я присягаю сумлінно та справедливо винести вердикт між обвинуваченням та обвинуваченим, які нам довірили цей розгляд, та винести вердикт відповідно до доказів, допоможи мені у цьому Господь”.
 
 
Повноваження у кримінальному процесі та поставленні рішення
 
У процесі роль присяжних зводиться до встановлення вини обвинуваченого (is guilty or not guilty). Вони слухають сторони, беруть пасивну участь у судовому засіданні, слідують інструкціям суддів. Перед початком судового засідання, після присяги присяжних, суд пояснює порядок. Присяжні обирають голову (foreperson), який відповідальний за передання вердикту судді після винесення присяжними.
 
Після дебатів сторін суддя пояснює застосування закону у цій справі, пояснює як оцінювати докази з позиції застосування закону. Канадці вказують, що “роль судді – це питання права, а присяжних – обставин”. Наприклад, суд бере до уваги докази з погляду пов’язаності із справою, а присяжні – чи вказують вони на вину чи невинуватість.
 
Журі обговорює у нарадчій кімнаті докази та встановлюють наявність вини обвинуваченого.
Рішення присяжних має бути одностайним. Суд оголошує вердикт присяжних. Сторони можуть опитати кожного із присяжних чи підтверджують вони своє рішення.
 
Якщо присяжні не дійшли згоди, таке журі називають hung jury (“підвішене”) та скликається нове журі, за участі якого справа розглядається знову.
 
Гарантії та матеріальне забезпечення
 
У Канаді запроваджена значна фінансова підтримка функціонування інституту присяжних, а також механізми дотримання гарантій членам журі.
 
Наприклад, членам журі гарантується збереження роботодавцем заробітної плати за місцем роботи та місця роботи, якщо роботодавець порушить ці норми, існує спеціальне бюро у трудових справах, яке застосується відповідальність до нього. Звільняється від виконання трудових обов’язків,  проте як вказується на веб-сайті судів провінції Квебек, судовий процес у кримінальних справах має тривати максимум три місяці.
 
Після судових засідань присяжні повертаються додому, за винятком строку від завершення судових дебатів  до винесення рішення. Якщо це триває ввечері чи вночі, у  такому разі вони забезпечуються готелем.
 
Інше матеріальне забезпечення також включає різні виплати та компенсації, зокрема покриття витрат на харчування, переїзд та проживання:
-         транспортні витрати – громадський транспорт чи $0.41 за кілометр та витрати на паркування транспорту,
-         сніданок - $10.40;
-         ланч - $14.30;
-         обід - $21.55;
-         проживання – між $79 та $138 за ніч, в залежності від розміщення готелю та пори року.
 
Окреме місце займає виплата гонорару: кожен член журі отримує $90 за день чи частину дня під час судових слухань та винесення вердикту. Також вони отримують таку компенсацію за кожен повний день, який вважається “несудовим” (non-juridical day), якщо виконують обов’язки як журі, наприклад,  знаходяться у приміщенні суду за викликом.  Члени журі отримують додатковий гонорар у розмірі $45, якщо обговорення вердикту продовжується ввечері та $90, якщо продовжується до наступного дня.
 
Оскільки доступ до участі у здійсненні правосуддя є рівним незалежно від статі, фізичних особливостей тощо, окремі компенсації спрямовані на забезпечення такого рівного доступу.
 
Якщо член журі піклується про дітей чи іншу особу, яка перебуває під їхньою опікою, також оплачуються утримання у розмірах (за досвідом Квебеку):
-         $114 - якщо під опікою знаходиться одна особа,
-         $149 – якщо під опікою знаходиться двоє осіб,
-         $189 – троє осіб;
-         $225 - чотири і більше.
 
Оплата проводиться за тиждень на підставі розрахункових документів. На веб-сайті суду вказується, що ці розміри переглядаються кожного року 1 січня.
 
Ще один цікавий момент: якщо член журі пред’явить чеки (розрахункові документи) про надання послуг психологічної терапії, суд покриває їх – максимум 5 одногодинних сеансів, до $65 за годину.
 
У процесі дослідження слід відмітити у судовій системі Канади та її забезпеченні такі позитивні та важливі для ефективного та реального функціонування інститутів здійснення правосуддя народом риси:
- доступність, відкритість та популяризація функціонування цих інститутів у країні, значна довіра населення до такої форми здійснення правосуддя,
- відкритість та прозорість, зрозумілість для пересічного громадянина функціонування судової системи в Канаді,
- включення у потенційних членів журі усіх громадян, які мають право голосу (за винятками, встановленими законом), і більше того, залучення усіх шляхом послідовного обрання,
- запровадження ефективної системи права на відводи членів журі в обох сторін,
- фінансова підтримка, компенсації та гарантії для реальної участі у судах присяжних всіх громадян, незважаючи на фізичні обмеження, піклування про сім’ю чи родичів, які перебувають під опікою, свої прибутки та роботу, а сприяння зосередженню власне на виконанні роботи члена журі та обставинах справи,
- розподіл повноважень та ролі професійного судді та журі присяжних,
- передбачення у судовій системі засобів ресоціалізації порушників, зменшення навантажень на професійних суддів: медіація, заміна судових розглядів програмами ресоціалізації (наприклад, для чоловіків, які чинили насильство над дружинами), ювенальна юстиція тощо.
 
Водночас слід вказати, що цей інститут пройшов довгі традиції існування та розвитку для того, щоб отримати сучасний вираз.


  Версія для друку

  Лінк на e-mail