Hot on line :: Статті


По обидва боки пільг...

Олександра Губицька, «ІНФОРМАТОР» газета «Агенції журналістських розслідувань», 25 вересня – 1 жовтня 2009 р. – С.10-11. http://www.informator.lviv.ua.

Пільговики у нас - це не тільки інваліди, сироти, самотні матері чи «чорнобильці», а й народні депутати, судді, прокурори, працівники міліції. І коли одні справді потребують допомоги, то інші, непога­но заробляючи, не соромляться користуватися пільгами. А все тому, що в Україні більшість категорій пільговиків визна­чають за професійною ознакою.Причім інва­ліди, сироти та зубожілі сім'ї - у меншості. «Інформатор» з'ясовував, кому і як допомагає держава.
 
Одним - «памперси», іншим - житло за півціни.
Центр громадської адвока­тури у Львові нещодавно склавсвоєрідний каталог пільг. На рахували їх нівроку - аж 611! «Перелік не вичерпний, - каже Леонід Тарасенко, керівник центру. - Адже з'являються нові категорії пільговиків».
Погортати цей довідник дуже цікаво. Так можна довідатися, що сироти та народні депутати в нас мають...однакову кількість пільг.
А ось перелік преференцій для суддів. Це право не лише на придбання житла (50% від вартості) з комунально­го фонду та 50% знижки на оплату комунпослуг, а також на безкоштовне встановлення й користування сигналізацією, на додаткову житлову площу та на позачергове влаштуван­ня дітей до дитсадочка. Хоча, зважаючи на затримання «по­сівальників», їх складно зара­хувати до малозабезпечених верств населення...
Прокурори мають право на першочергове забезпечення житлом, 50-відсоткову знижку при оплаті за комунпослуги. Прокуратура Львівської області у відповідь на наш запит повідомила: середня зарплата оперативних працівників у них - понад 3 тисячі гривень. Це наче й небагато, однак середня зарплата штатних працівників за січень-липень 2009 року в Україні становить тільки 1840 грн. - майже вдвічі менше!
Класичний приклад - на­родні депутати України. Вони користуються низкою пільг, маючи достатньо високий до­хід. А матері, перебуваючи у відпустці по догляду за дити­ною, отримують максималь­но до 500 грн. (хтось - лише 200 грн.). Що можна купити на ці гроші? Кілька пачок «памперсів»! За що ж одягати та годувати маля?
 
 
 
28% населення України - пільговики
Мінпраці: станом на 01.09.2009 р. в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільга за 78-ма категоріями, обліковано близько 13 млн. людей (що становить понад 28% населення України), котрі мають 26,8 млн. статусів, тобто частина облікованих осіб має право на пільги згідно з кількома законами. Наприклад, хтось може бути й учасником війни, і «дитиною війни», і ветераном праці, й інвалідом тощо.
 
Дива Української системи пільг
1. «Чорнобильці» мають право на першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа (хто заважає купувати все це без черг?).
2. Також дружина (чоловік) померлого «чорнобильця» й ветерани праці мають право користування при виході на пенсію та зміні роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи (нині ніхто не забороняє пацієнтові обирати поліклініку).
3. Ветерани праці мають переважне право на… вступ до садівничих товариств (кооперативів), кооперативів із будівництва.
4. Особи, в яких є заслуги перед Батьківщиною, мають право на … першочерговий відпуск будівельних матеріалів.
5.Дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань дають право на використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час.
 
Чим шахтар відрізняється від токаря?
А тим, що коли помер шахтар, його діти матимуть пільги. Це не жарт, а сумна правда. Пільги за професійною ознакою - одна з головних бід України. Чим медики кращі за бухгалтерів? Чим гірші діти загиблого шахтаря від сиріт токаря? Хіба у них не однакова біда? Та держава чомусь допо­магає тільки першим. «Значна кількість пільг за професійною ознакою посилює соціальну напругу. У більшості європей­ських країн таких преференцій таких преференцій немає», - резюмують у Центрі громадської адвокатури.
На їхню думку, нині від безлічі пільг слід відмовитися. «Особливо це стосується пільг за професійною ознакою. У нас багато сумнівів щодо доціль­ності їх збереження представникам деяких професій, які мають достатній заробіток. По­чинаючи з народних депутатів, суддів тощо, - каже Леонід Тарасенко. - Фактично пільги має майже третина населення Укра­їни. Система не збалансована - якщо це взагалі можна назвати системою! Дослова, самі інваліди ствер­джують, що серед них є такі, яким не потрібен ні статус, ні пільги. Просто зараховувати до пільговиків усіх за певною соціальною чи професійною ознакою неправильно... Чи­мало розмов точиться нині про інвалідів - мовляв, у них забагато пільг. Але ж реальної допомоги вони не отримують. Тобто у нас відсутній зв'язок преференцій із фактичними потребами людей».
А ще багато пільг своє від­жили. «Вони були актуальні в радянські часи. Напри­клад, право на першочергову купівлю телевізора чи іншої побутової техніки, - розпо­відає Оксана Коваль, юрист, керівник проекту « Реформування системи пільг та приві­леїв в Україні - наближення до європейських стандартів". - Нині від них жодної користі». Таких дурниць справді чимало. Наприклад, ветерани праці мають право на першочерговий вступ до садівничих товариств – право наче є, однак користі від нього…
 
 
 
Коментар:
«Ми не аналізу­вали ситуацію, скільки мешкан­ців Львова не використовують свого права на пільги. Адже, щоб отримати певну пільгу, громадянин має звернутися до органів соцзахисту з документами, - каже Леся Дронь, начальник відділу пільг, соціальної допомоги та компенсаційних виплат міськради. - Зважаючи на теперішню ситуацію, не думаю, що багато людей не захочуть ско­ристатися нагодою. Та є й такі, котрі, отримуючи наприклад, 3 тис. грн. пенсії, йдуть по пільгу. В Україні не аналізують доходів людини, нада­ючи їй преференції. На мою думку, важливо запровадити адресну допомогу малозабезпеченим громадянам, щоби її надавали індивідуально»
 
Вибори? Чекайте на пільги!
Із наближенням виборів в Україні з’являються нові преференції. «Згадаймо хоча б «дітей-війни» - перелік пільг далі збільшується. А звідки брати кошти для фінансування? – запитує Леонід Тарасенко. – Держава зайняла цікаву позицію: ніби декларують наміри реформувати систему, формувати допомогу на засадах адресності – однак ледь не щороку приймають нові нормативні акти, встановлюючи додаткові пільги. Впровадження їх, особливо за професійною ознакою, - це тільки політичні ходи перед виборами».
Ніхто не може точно назвати конкретної суми грошей, яку виділяють для оплати цих пільг. Не знає точних даних навіть…Міністерство праці та соціальної політики України! На наш запит там повідомили лише деякі суми. Зокрема, що 2009 року передбачено на надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг – 4,8 млрд. грн., на придбання твердого палива та скрапленого газу – 0,44 млрд. грн., з оплати послуг зв’язку, інших пільг та компенсаційних виплат за проїзд окремих категорій громадян – 1,37 млрд. грн. Щодо іншого – мовчанка.
«Згідно з аналізом Держбюджету на 2009 рік, не менше його третини використають на пільги та компенсації. Йдеться про суму у 80 млрд. грн..», - каже Леонід Тарасенко. От і виходить: замість допомагати тим, хто справді цього потребує, Україна дає всім, кому не ліньки. Така соціальна показуха вилазить боком.
 
Що роблять чиновники?
Раз на кілька років вони розробляють стратегії, плани, проекти. Повертаємося до відповіді на запит, який ми надіслали до Міністерства праці та соціальної політики України. Нам кажуть, що роз­порядженням уряду цьогоріч затверджено Стратегію упо­рядкування системи надання пільг окремим категоріям громадян до 2012 року. Однак мовчать, що схожа стратегія вже була затверджена ще 2002-го!
«Через два роки вона втра­тила чинність, так і не реалі­зувавшись. Тепер прийняли нову, яка змістовно відобра­жає той самий принцип! Ін­ших кроків держава не робить. І навряд чи зробить - при­наймні тепер», - каже пан Тарасенко. За кордоном використо­вують інший підхід до пільг - адресний. «Кожен випадок розглядають індивідуально, враховують усі потреби окремої людини, - пояснює експерт. Це адресна фінансова допомога чи послуга».
Як це мало б бути на практиці? Дідусь чи бабуся на зупинці не сперечаються з водієм «маршрутки» - старенькі вже отримали від держави компенсацію, тож платять 1,75 грн. і їдуть спокійно, не псуючи собі нерви. Або як соціальну послугу інвалід отримує помічника, який прибирає та готує, причому це соціальний працівник не з державної структури, а приватної. Тобто він, отримуючи солідну зарплату, відповідально ставиться до обов’язків.
«Більшість європейських держав дотримуються саме такого принципу, - підсумовує Леонід Тарасенко. - Поступово відмовляються від пільг, натомість створюють малозабезпеченим належні умови проживання, харчування, медичного нагляду». До слова, згідно з останніми опитуваннями, українці й самі не проти такого підходу. Однак чомусь держава не «за»…
 
Для інформації пільги народних депутатів та сиріт…
Народні депутати
Нардепи-пенсіонери мають право на безоплатний проїзд територією України один раз на рік (у прямому та зворотному напрямках) залізничним, водним, повітряним або автомобільним міжміським транспортом.
Користуються правом безоплатного проїзду по всіх залізничних, автомобільних, повітряних, водних внутрішніх шляхах сполучення, а також на всіх видах міського пасажирського транспорту.
Незалежно від місця постійного проживання за бажання мають право на отримання одноразової грошової компенсації витрат для створення належних житлових умов, або на строк повноважень - службового жилого приміщення або жилого приміщення для постійного проживання.
Право виступу з питань депутатської діяльності не рідше одного разу на місяць у друкованих ЗМІ, у прямому ефірі на радіо та телебаченні (до 10 хв та 20 хв на місяць, відповідно), безкоштовно, засновником або співзасновником яких виступають органи держвлади, організації і установи.
На пенсії забезпечуються транспортом для поїздки в лікарню, поліклініку та для інших потреб у зв'язку з оздоровленням та лікуванням при ліміті використання автомобіля не більш ніж 10 год на місяць за рахунок бюджетних коштів.
Нардепи та члени їхніх сімей, які мешкають разом із ними і перебувають на день розпуску ВРУ поза межами їх постійного проживання, забезпечуються безкоштовним проїздом і провозом належного їм майна до постійного місця проживання нардепа.
На території України мають право безкоштовно користуватися залами офіційних делегацій аеропортів та аеровокзалів, залізничних, морських, річкових вокзалів, станцій, портів.
Безкоштовний проїзд ручного багажу в межах норм провозу ручного багажу, що діють на кожному виді транспорту.
Безкоштовне паркування автомобіля, яким вони користуються на всій території України.
Безкоштовно забезпечуються медичним обслуговуванням та путівками для санаторно-курортного лікування.
Безкоштовне місце для паркування автомобіля на стоянках ВРУ.
Для вирішення питань, пов'язаних зі здійсненням депутатських повноважень у межах Києва, їм надають автотранспорт ВРУ.
Надання пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) і придбання житла.
 
 
Сироти
При вступі до ВНЗ та технікумів їм безоплатно надають комплект одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошову допомогу в розмірі не менш як 2,5 неоп. мін. доходів громадян.
Зараховують на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення ВНЗ забезпечують безоплатно продуктами харчування, одягом, м'яким інвентарем.
Після закінчення (припинення) перебування у державному навчально-виховному закладі, навчання у професійному навчально-виховному закладі, ВНЗ, а також після проходження строкової служби у ЗСУ їм  забезпечують позачергово впорядкованим житлом.
У період канікул учням професійних навчально-виховних закладів, студентам ВНЗ виплачують добові за час перебування в дорозі та вартість проїзду залізничним, водним, міжміським автомобільним транспортом до закладів чи сімей, де вони виховувались.
Учні професійних навчально-виховних закладів і студенти ВНЗ – колишні вихованці дитбудинків та шкіл-інтернатів – під час канікул можуть перебувати у зазначених закладах із безоплатним проживанням і харчуванням.
Зарахованим на повне держу тримання учням і студентам, що не виїжджають до місць організованого відпочинку в дні канікул, а також під час їх хвороби видають готівку в межах установленої грошової норми на харчування з урахуваннями торг. націнки.
До завершення навчання їм виплачують щорічну допомогу для придбання навчальної літератури в розмірі трьох мінімальних ординарних академічних стипендій.
Абітурієнтів із числа сиріт приймають до навчальних закладів поза конкурсом.
Надають матеріальну допомогу за рахунок стипендіального фонду в розмірі не менше, як 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При працевлаштуванні надають одяг, м’який інвентар і обладнання на суму не менш як 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також одноразову допомогу – шість прожиткових мінімумів.
Після досягнення 18-річного віку незалежно від форми влаштування виплачують одноразову грошову допомогу в порядку, визначеному Кабміном.
На період навчання у школі забезпечуються безоплатно шкільною та спортивною формою, обідами; у ВНЗ – обідами та гуртожитком.
При працевлаштуванні після закінчення навчального закладу виплачують одноразову грошову допомогу – 6 прожиткових мінімумів, а також видають одяг і взуття на суму не менше як 16 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


  Версія для друку

  Лінк на e-mail