Hot on line :: Архів новин


На науково-практичній конференції обговорили шляхи реформування прокуратури

28 травня  у місті Львові відбулася науково-практична конференція «Вдосконалення діяльності прокуратури – шлях до реформування кримінальної юстиції».

В конференції взяли участь науковці, представники неурядових правозахисних організацій, в тому числі із сусідніх пост-радянських країн, органів державної влади. Зокрема, учасниками конференції були представники таких вищих навчальних закладів як Київський національний університет імені Т.Шевченка, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, Львівський національний університет імені Івана Франка, Національна академія прокуратури України, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Одеська національна юридична академія, Національна академія Служби безпеки України, Юридичний інститут Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького, Інститут повітряного і космічного права та масових комунікацій Національного авіаційного університету, Національна юридична академії України імені Ярослава Мудрого, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.

Під час відкриття конференції ректор Львівського державного університету новітніх технологій та управління Когут В.М. та декан юридичного факультету Ярмол Л.В. наголосили на важливості проведення таких заходів, оскільки на даний час існує необхідність обговорення проблем реформування прокуратури як органу влади загалом, так і органу кримінальної юстиції зокрема, наближення прокуратури до європейських стандартів діяльності.

Голова Центру громадської адвокатури Леонід Тарасенко розповів учасникам конференції про проблеми, які були виявлені експертами проекту та представниками неурядових організацій щодо діяльності прокуратури. Зокрема, на думку правозахисників на даний час більшість теперішніх функцій прокуратури – це пережиток з радянських часів, а прокуратура є засобом політичного впливу. Водночас прокуратура повинна бути в першу чергу органом кримінальної юстиції, а потім вже можна вести дискусію щодо покладення на прокуратуру інших функцій.

З такою позицією погодився професор Шумський П.В., який наголосив на тому, що функція загального нагляду (нагляду за дотриманням прав та свобод громадян органами державної влади та органами місцевого самоврядування) дублюється з повноваженнями інших органів державної влади, зокрема, Рахункової палати України,  Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини тощо. Тому позбавлення прокуратури такої функції не завдасть шкоди інтересам держави та громадян, якщо будуть покращені існуючі механізми. Проф. Шумський П.В. також наголосив, що головною проблемою, яку необхідно розв'язати під час здійснення конституційно-правової реформи, є  визначення місця прокуратури в системі органів державної влади. Сьогодні прокуратура - це комплексний і багатогранний правовий інститут з єдиною централізованою системою, що виконує особливий вид державної діяльності, пов'язаний з усією системою державного механізму України і не відноситься до жодних гілок влади. Реформування прокуратури повинно бути складовою частиною державно-правової реформи в Україні. При застосуванні принципу розподілу влади в його класичному вигляді на законодавчу, виконавчу і судову, прокурорський нагляд, на думку проф. Шумського П.В., не може розглядатись як самостійний вид державної влади.

На думку доцента Київського національного університету імені Т.Шевченка Біленчука П.Д., реформування прокуратури повинно відбуватися в напрямку наближення до європейських стандартів, зокрема, варто проаналізувати європейський досвід діяльності прокуратури, визначити, які функції виконує прокуратура закордоном тощо. Водночас не можна забувати і про національні традиції, сліпо скопіювавши зарубіжний досвід.

Кандидат юридичних наук, науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України Прилуцький С.В. відзначив, що кримінальна юстиція – це цілісний правовий механізм судової влади, який покликаний забезпечити реалізацію правосуддя у сфері кримінально-правових відносин. І у цьому відношенні - суд, прокуратура й адвокатура виступають самостійними інститутами судової влади, із окремими (самостійними) процесуальними функціями, але наближеними чи уніфікованими принципами та гармонізованим статусом. Таким чином, функція обвинувачення (кримінального переслідування) – є важливою і невід’ємною складовою судової влади, яка знаходить свою реалізацію у механізмі змагального судочинства. Прокуратура, як центральний орган в системі кримінального переслідування  є невід’ємною складовою судової влади. Здійснюючи державне обвинувачення в суді, прокурор, перш за все, забезпечує реалізацію судової влади, правосуддя.

На думку представника Національної академії прокуратури України к.ю.н. Чепелюк О.В. досудове слідство є не властивою для сучасної прокуратури функцією, тому доцільно  створити  державну  службу  розслідувань, як це пропонується у Концепції реформування кримінальної юстиції, затвердженій Указом Президента України від 8 квітня 2008 року. Крім того, прокуратура повинна стати єдиним органом у системі кримінальної юстиції, на який покладається виконання таких функцій: підтримання державного обвинувачення; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування; кримінальне переслідування особи, в тому числі висунення обвинувачення, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та складання обвинувального акта;  нагляд за додержанням законів органами та установами, які виконують судові рішення у кримінальних справах, а також застосовують інші заходи примусового характеру, пов'язані з обмеженням особистої свободи громадян.

На думку к.ю.н. Бігуна В.С. прокуратура відноситься до контрольно-наглядових державних органів, а контрольно-наглядову владу, виокремлюють з-поміж інших видів «гілок влади» – законодавчої, виконавчої і судової. Водночас правосуддя (як діяльність) включає також і  діяльність прокуратури.

Представники правозахисних організацій наголосили на тому, що прокуратура загалом неефективно виконує свої повноваження, обсяг яких є досить великий. Тому окрім послідовного реформування органів прокуратури, слід також підвищувати ефективність її роботи загалом. Зокрема,  таку думку висловили адвокат Таратула Р. (Фонд «Право і демократія») та юрист Петрів А. (Благодійна організація «Екологія Право Людина»).

Загалом учасники конференції підсумували, що реформування прокуратури як органу влади, реформування її окремих повноважень повинно відбуватися з урахуванням думки науковців та організацій громадського сектору, оскільки нерідко позиції та думки, що висловлюються представниками правничої науки не враховуються законодавцями при прийнятті тих чи інших змін до законодавства. Крім того, всі учасники конференції погодилися з тезою, що реформування прокуратури повинно відбуватися перш за все в напрямку визначення цього органу як елементу системи кримінальної юстиції. Також велися дискусії і щодо залишення або реформування інших функцій, які покладаються на прокуратуру, і в результаті обговорення було визначено, що на прокуратуру недоцільно покладати обов’язки щодо здійснення загального нагляду, оскільки ці повноваження в силу закону вже покладено на інші органи влади.

 

Науково-практична конференція  проводилася Центром громадської адвокатури спільно з Львівським державним інститутом новітніх технологій та управління ім. В. Чорновола  у рамках проекту «Вдосконалення діяльності прокуратури – шлях до реформування кримінальної юстиції» за підтримки програми «Верховенство права» Міжнародного фонду «Відродження». 

 

 

 

 

 

 

 

 


  Версія для друку

  Лінк на e-mail