Центр Громадської Адвокатури

Митні процедури у контексті євроінтеграції: регіональний аспект

Розвиток транскордонної співпраці та торгівлі має важливе значення для розвитку економіки. Визначальним при цьому є сприятливі умови діяльності бізнесу, який забезпечує надходження бюджетних платежів та нарощує економічний потенціал. Одним з вирішальних чинників у створенні сприятливих умов є функціонування прозорих та зрозумілих механізмів діяльності державних митних та контролюючих органів.

Сьогодні, у контексті наміру України інтегруватися у спільноту Європейського союзу, постала потреба впровадження великої кількості нормативних документів для гармонізації норм та процедур до чинних правил ЄС.

За інформацією Міністерства економічного розвитку та торгівлі основним торговельним партнером України в експорті товарів у І кварталі 2017 року залишається Європейський Союз, частка якого становить 38,4%. Основним із чинників приросту торгівельної співпраці є лібералізація торгівельних процедур з боку Європейського союзу.

Як з’ясовано при спілкуванні з підприємцями та підкреслюють експерти, митні та інші процедури, пов’язані зі здійсненням зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), залишаються складними для бізнесу. Експортери та імпортери стикаються з непередбачуваною торговельною політикою України, надмірною кількістю документів, непрозорістю при визначенні митної вартості та іншими перешкодами.[1]

Митні питання та сприяння торгівлі в Угоді про асоціацію Україна-ЄС містяться в окремій 5 главі, яка визначає зобов’язання України щодо процесів митної сфери та підтримки торгівельній співпраці.

Саме Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати норми права ЄС у вітчизняне законодавство, що підвищить якість продукції та створить майданчик для розвитку високих сучасних технологій на підприємствах, сприятиме виготовленню продукції вищої якості.

Як зазначено в Угоді про асоціацію Україна-ЄС, запровадження нових норм означає впровадження механізмів співпраці на основі передового досвіду країн Європейського союзу.

Спробуємо проаналізувати основні зобов’язання у митній та торгівельній сферах щодо забезпечення прозорості та передбачуваності дій митних органів при здійсненні митних операцій на місцевому рівні, що дасть змогу визначити стан справ та краще розуміння напрямку подальших змін[2].

Серед основного:

- сторони підкреслюють необхідність забезпечення, щоб законодавство, процедури, а також адміністративна спроможність відповідних адміністративних органів відповідали цілям ефективного контролю та підтримки сприянню законній торгівлі;

- забезпечити застосування єдиного адміністративного документа у цілях митного декларування, застосування міжнародних документів, що використовуються у митній справі і торгівлі, у тому числі тих, що розроблені Всесвітньої митною організацією;

- відповідне торговельне та митне законодавство має бути стабільним та всеохоплюючим та, що положення і процедури мають бути пропорціональними, прозорими, передбачуваними, недискримінаційними, об’єктивними й мають застосовуватися уніфіковано та ефективно;

- сторони домовилися скасувати будь-які вимоги щодо обов’язкового використання митних брокерів, а також будь-які вимоги щодо обов’язкового використання перевірки перед відвантаженням або перевірки на місці призначення;

- необхідно забезпечити прозорість та загальнодоступність законодавства та процедур;

- забезпечити вчасні та постійні консультацій з торговельними представниками стосовно законодавчих пропозицій та процедур, що пов’язані з митними та торговельними питаннями;

- зробити загальнодоступними відповідні повідомлення адміністративного характеру, зокрема вимоги агентства та процедури ввезення, години здійснення операцій та операційні процедури для митниць в портах і в прикордонних пунктах пропуску та контактних пунктах для інформаційних запитів;

- необхідно забезпечити, щоб відповідні митні та пов’язані з ними вимоги і процедури продовжували відповідати законним потребам торговельної спільноти, дотримуватися найкращих методів та залишатися такими, що якнайменше обмежують торгівлю;

- сторони заборонять адміністративні платежі, що мають дію, еквівалентну ввізному (імпортному) або вивізному (експортному) миту та зборам;

- інформація щодо платежів та зборів має бути опублікованою через офіційно призначений засіб інформації і, коли це прийнятно і можливо, через офіційний веб-сайт.

Аналізуючи хід імплементації норм європейського права щодо зміни процедур та гармонізації законодавства слід підкреслити низький рівень законодавчого впровадження підготовлених нормативних документів. Кабінетом Міністрів України підготовлено ряд нормативних документів, окреслено перелік актів законодавства ЄС у сфері оподаткування, митних питань та сприяння торгівлі, імплементація яких здійснюється згідно із схваленими планами[3], а також подано перелік документів для прийняття Верховною радою України.

Серед основних нововведень щодо зміни процедур можна виокремити:

- запровадження системи «єдиного вікна» для здійснення різних видів державного контролю на основі застосування електронних технологій. (Постанова КМУ від 25 травня 2016 р. № 364 «Деякі питання реалізації принципу “єдиного вікна” під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю»);

- затверджено Порядок здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами (Постанова КМУ від 8 червня 2016 р. № 370 «Про затвердження Порядку здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами»).

- внесено зміни до актів Кабінету Міністірв, які унеможливили безпідставне проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України, (Постанова КМУ від 25 травня 2016 р. №341 «Про внесення змін до вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України»);

- митниці розпочали видачу сертифікатів за формою EUR.1 на товари українського походження, що мають експортуватися до держав-членів ЄС в рамках Угоди (Наказ Міністерства фінансів України 29.05.2014 № 652 «Про затвердження Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення товару EUR.1 відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та державами ЄАВТ»).

 Основні процедури з повсякденного життя бізнесу пов’язані з проходженням контролю митниці та в контролюючих органів.

Процедури вивезення та ввезення продукції є дещо відмінними. При цьому, процедури вивезення продукції є досить простими, хоча суб’єкту господарювання слід враховувати вимоги країни у яку цей товар буде ввозитися. В цьому випадку експортеру буде потрібна додаткова інформація щодо потреб проходження додаткового контролю або в Україні, або безпосередньо у країні призначення продукції.

Складність процедур ввезення продукції пов’язана з проходженням встановлених видів контролю для різного виду продукції.

Урядом України з метою спрощення експорту/імпорту товарів затверджено процедуру електронної взаємодії контролюючих органів за принципом «єдиного вікна». Процедура застосовується під час здійснення митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного, радіологічного та інших видів державного контролю.

Основним досягненням процедури «єдиного вікна» є чіткі часові обмеження щодо здійснення контролю та дій контролюючих органів, а у випадку відсутності реакції з боку уповноважених органів – усі види контролю вважаються здійсненими автоматично протягом 4 годин.

На жаль, здійснення оформлення вантажів за принципом «єдиного вікна» не є обов’язковою процедурою, а може застосовуватися на вибір суб’єкта господарювання. Існування такої розбіжності призводить до двоякого застосування процедур контролюючими органами.

 

Застосування принципу «єдиного вікна» при ввезенні продукції.

Відповідно до інформації, отриманої від Львівської митниці, протягом І кварталу 2017 року у Львівській області лише близько 8 % операцій здійснено за принципом «єдиного вікна». Найбільшу кількість операцій за таким принципом, у співвідношенні до загальної кількості операцій, оформлено на відділі митного оформлення «Сокаль» митного посту «Північний» (71 % операцій) та на митному пості «Стрий» (28 % операцій).

Яка специфіка оформлення продукції за принципом «єдиного вікна»?

Імпортер за встановленим кодом товару, відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), визначає чи потрібно здійснювати контроль відповідної продукції та готуєте необхідні документи для здійснення попереднього документального контролю (у разі необхідності). Постановою КМУ від 5.10.2011 № 1031 «Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України» затверджено перелік товарів, що підлягають державному контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) у разі переміщення їх через митний кордон України.  Відповідний документ, досить великого об’єму, регламентує види контролю, які потрібно здійснювати до кожного типу продукції відповідно до коду УКТЗЕД та при якому режимі (ввезення, вивезення чи транзит). Така регламентація дозволяє уникнути неправомірним діям контролюючих органів, які можуть вимагати проходження контролю групі товарів, яка його не потребує. Також чітко визначено місце проведення кожного виду контролю (кордон, митний пост, порт, тощо).

Порядок здійснення попереднього документального контролю визначено Постановою КМУ від 5 жовтня 2011 р. № 1030 «Деякі питання здійснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через державний кордон України».

На кордоні державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фітосанітарний, екологічний контроль здійснюється органами доходів і зборів (митницею) в установленому порядку у формі попереднього документального контролю, результати якого вносяться посадовими особами органів доходів і зборів до інформаційної системи «єдиного вікна».

У разі завершення у повному обсязі санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного чи екологічного контролю залученими у пункти пропуску через державний кордон України уповноваженими посадовими особами (контролюючими органами), уповноважені посадові особи протягом 30 хвилин з моменту завершення контролю вносять із використанням вебінтерфейсу до інформаційної системи відмітку про його здійснення.

Якщо вимагається проведення контролю на  митних постах території України, про такий контроль повідомляється відповідного суб’єкта господарювання, а також вичерпний перелік документів, які необхідно подати відповідному контролюючому органові для завершення необхідного виду державного контролю на митному пості.

Суб’єкт господарювання узгоджує дату та час коли товари у митниці прибуття у присутності представника підприємства можуть бути пред’явлені відповідному контролюючому органові для огляду.

Відповідні огляди в обов’язковому порядку фіксуються засобами відеофіксації (Постанова КМУ від 8 червня 2016 р. № 370 «Про затвердження Порядку здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами»).

В представників бізнесу часто виникає запитання щодо необхідності подання оригіналів документів. Отже, за процедурою визначено, що оригінали документів, необхідні для здійснення згідно із законодавством відповідного виду державного контролю, пред’являються та/або передаються підприємством контролюючому органові під час проведення огляду товарів чи відбору зразків на вимогу відповідного контролюючого органу.

Скановані копії документів, необхідних для завершення відповідного виду державного контролю надсилаються до інформаційної системи, а уповноважена особа приймає рішення щодо проходження контролю.

Вичерпний перелік документів для проходження відповідного виду контролю затверджено Додатком 3 до Наказу Міністерства фінансів України від 25.06.2016 № 657 «Про затвердження переліків даних, необхідних для функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем органів доходів і зборів».

Радіологічний контроль у Львівській області здійснюється на спеціально обладнаних 4 митних постах, що потрібно враховувати у разі потреби проходження радіологічного контролю (Митний пост «Львів-аеропорт», Митний пост «Краковець», Митний пост «Мостиська», Митний пост «Рава-Руська») затверджено Додатком 2 до Наказу Міністерства фінансів України від 25.06.2016 № 657.

 

Застосування принципу «єдиного вікна» при вивезенні продукції.

Відповідно до інформації, отриманої від Львівської митниці, протягом І кварталу 2017 року у Львівській області близько 18 % операцій вивезення товарів здійснено за принципом «єдиного вікна». Найбільшу кількість операцій за таким принципом, у співвідношенні до загальної кількості операцій, оформлено на відділі митного оформлення «Сокаль» питного поста «Південний» - 89% та на митному пості «Дрогобич» - 65 % операцій.

Яка специфіка оформлення продукції за принципом «єдиного вікна»?

Відповідно до коду УКТЗЕД, вже з моменту завантаження товарів, надсилаєте органові доходів і зборів електронне повідомлення та скановані копії документів з електронним цифровим підписом, що необхідні для здійснення відповідного виду державного контролю.

Види контролю визначено Постановою КМУ від 5.10.2011 № 1031 «Деякі питання здійснення державного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України», а Додатком 3 до Наказу Міністерства фінансів України від 25.06.2016 № 657 «Про затвердження переліків даних, необхідних для функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем органів доходів і зборів» встановлено вичерпний перелік документів, які потрібно подати для кожного з видів контролю.

На жаль, не у всіх митних постах забезпечено доступ контролюючих органів за принципом «єдиного вікна», що потрібно уточняти відповідно до Додатку 1 до Наказу Міністерства фінансів України від 25.06.2016 № 657 (зі змінами).

Уповноважена посадова особа протягом 24-х робочих годин з моменту отримання через вебінтерфейс повідомлення та сканованих документів приймає відповідне рішення щодо завершення контролю, проведення додаткових заходів або огляду товарів.

У разі автоматичного формування інформаційною системою рішення про здійснення відповідного виду державного контролю підприємство отримує право здійснити задеклароване переміщення  об’єктів регулювання,  інформаційна система попереджає підприємство про необхідність дотримання законодавства суміжних держав у частині подання оригіналів фітосанітарних сертифікатів, фітосанітарних сертифікатів на реекспорт, міжнародних ветеринарних сертифікатів, ветеринарних свідоцтв СНД тощо.

 

Як бачимо, кожен з етапів проходження митних процедур є чітко регламентований та визначений нормативними документами, що дозволяє завчасно спланувати процес експорту чи імпорту продукції.

У контексті виконання заходів з імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС передбачається впровадження прозорості відповідних процедур та механізмів, їх електронізація та покращення доступу до сервісів. Більшість змін передбачаються в процесі затвердження нормативних документів Європейського союзу.

 

 Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Діалог зі сприяння торгівлі" за підтримки Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid).

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Центр громадської адвокатури» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу."


Ярослав Хауляк, Центр громадської адвокатури



[1] Спрощення процедур торгівлі в Україні: Оцінки та очікування бізнесу 2016/2017, http://tfd.ier.com.ua/wordpress/wp-content/uploads/2015/05/Trade_facilitation_in_Ukraine_2016_2017_reportOPT.pdf

[2] Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/984_011

[3] Розпорядження КМУ від 22 квітня 2015 р. № 391-р «Про схвалення розроблених Міністерством фінансів планів імплементації деяких актів законодавства ЄС у сфері оподаткування, митних питань та сприяння торгівлі»; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/391-2015-%D1%80#n11

 


© Центр Громадської Адвокатури - CGA.in.ua