Hot on line :: Статті


Пенсійне забезпечення закордоном – запозичуємо досвід?

У більшості країн світу питання пенсійної реформи є досить актуальним на даний час. Насамперед це пов'язано з демографічною ситуацією — старінням населення, а, отже, й збільшенням числа тих, хто потребує соціального захисту. Однак, в Україні менше можливостей забезпечити гідну старість людям похилого віку, ніж в розвинених країнах, проте незважаючи на це, все ж таки можна запозичити позитивний досвід наших західних сусідів.

Якщо розглядати пенсійні системи європейських країн, то вони мають певні відмінності, однак основні елементи в них подібні.

Варто відзначити, що встановлений законодавством пенсійний вік в європейських країнах є різним, однак всюди спостерігається тенденція до його збільшення.

Загалом міжнародна практика свідчить про те, що існує дуже мало країн, в яких пенсійний вік для чоловіків та жінок відрізняється, і ще менше країн, які взагалі не планують підвищувати пенсійний вік для чоловіків та жінок, а залишають його на тому рівні, який було встановлено ще двадцять – двадцять п’ять років тому.

Зокрема, в Німеччині, Нідерландах, Великобританії пенсійний вік для жінок та чоловіків однаковий і становить в Нідерландах та Великобританії – 65 років та в Німеччині – 67 років. У Швейцарії встановлений пенсійний вік дорівнює 65 років для чоловіків, а для жінок залежить від року народження: 62 роки - для жінок народжених до 1938 року, 63 - роки  для народжених у 1939-1941рр., та 64 роки - для народжених після 1942р., що свідчить про поступове реформування пенсійної системи в цій країні і поступового підвищення пенсійного віку для жінок.

Також в Нідерландах та Великобританії взагалі відсутня можливість виходу на пенсію раніше встановленого законодавством віку. В Німеччині існує така можливість, а саме – можливий вихід із 63-річного віку при наявності 35 років пенсійного страхування. При цьому відбувається зменшення пенсії на 0,3% в місяць до досягнення особою 67 років. Також можливий вихід на пенсію раніше встановленого строку для жінок народжених до 1952 року. Вони можуть виходити на пенсію з 60-річного віку при наявності 15 років здійснення відрахувань та періодами, що його замінюють, більше 10 років зроблених після 40-річного віку. Ще одна можливість раннього виходу на пенсію з 63-річного віку для народжених до 1952р., за наявності 15 років відрахувань та 8 років періодів, що його замінюють, зроблених за останні 10 років, якщо особи не працюють в момент призначення пенсії, а після досягнення ними 58,5 років працювали тимчасово.

У Швейцарії є можливість раннього виходу на пенсію на 1-2 роки раніше встановленого пенсійного віку. Що стосується Польщі, то такий вихід можливий лише для осіб народжених до 1949р. у двох випадках, якщо це жінки старші 55 років, із 30 річним стажем  та особи, які працюють на певних роботах – на 5/10/15 років (визнано для окремих робіт та професій).

Щодо встановлення максимального розміру пенсії то, слід відзначити, в таких країнах, як Німеччина, Нідерланди та Італія взагалі відсутній максимально встановлений розмір пенсії. У Великій Британії державна пенсія становить 90,7 фунтів. Додаткова державна пенсія – 153,9 фунти. Диференційована пенсія 9,09Є/тиждень для чол., 7,79Є/тиждень для жінок. У Польщі максимальний розмір пенсії дорівнює 100% базової заробітної плати (від якої нараховуються внески).

Необхідно зауважити, що закордоном пенсійні системи зазвичай є трирівневими.

Зокрема, в Німеччині до першого рівня обов’язково входить схема соціального страхування  з виплатами, пов’язаними із заробітком. Вона є обов’язковою для найманих працівників та самозайнятих осіб (визначених груп). Фінансування першого рівня відбувається за рахунок поточних доходів. Другий рівень включає професійний пенсійний план. Виплати здійснюються добровільно і цим користуються близько 50% працівників. Третій рівень це приватні пенсії та заощадження. Відповідно здійснюється добровільно.

У Великобританії перший рівень включає: базову державну пенсію для працівників та само зайнятих; другу державну пенсію, обов’язково, якщо особа не має професійного або персонального плану (друга державна пенсія запроваджена у 2002 році для тих, хто має низький та середній заробіток, хто доглядає за хворим/інвалідом, або мають хронічні хвороби/інвалідність. Після приєднання до пенсійного фонду за місцем роботи, пайової пенсійної схеми або отримання персональної пенсії, особа виходить з цієї системи; диференційована пенсія – для працівників, які сплатили «диференційовані» внески у 1961-1975рр. Фінансування даного рівня відбувається за рахунок поточних доходів і фондувань. Цей рівень включає внески для формування грошової допомоги на випадок хвороби, материнства, інвалідності, старості, втрати годувальника та безробіття. Другий рівень, як і в Німеччині, включає професійний пенсійний план, здійснюється добровільно, а участь в даному рівні пенсійної системи беруть 46% зайнятого населення. Фінансування даного рівня відбувається за рахунок поточних доходів і фондувань. До третього рівня належить пайова та персональна пенсії, а участь в даному рівні – добровільна.

У Нідерландах та Італії перший рівень є обов’язковим, і це є так звана «національна пенсія». Фінансування даного рівня в обох країнах відбувається за рахунок поточних доходів (Нідерланди: Роботодавець 0%, працівник 17,9%; Італія: Роботодавець 23,81%, працівник 9,19%). Другий рівень становить професійний пенсійний план. В Італії він є добровільним, в Нідерландах частково добровільним. Фінансується даний рівень за рахунок фондування. Третій рівень є добровільним і складають його приватні пенсії або індивідуальні контракти.

У Швейцарії перший рівень обов’язковим для кожної особи, яка постійно проживає або працює в Швейцарії. Базова схема – страхування за віком і на випадок втрати годувальника. Фінансується даний рівень за рахунок поточних доходів - Роботодавець:4,2%, працівник:4,2%, самозайняті особи: 7,8%, особи без постійного місця роботи сплачують внески залежно від соціальних умов (від 220 до 5 715 євро на рік), а також від субсидій від державних органів влади (конфедерація і кантони). Другий рівень включає в себе професійний пенсійний план за віком, по втраті годувальника, інвалідності. Він є обов’язковим для непрацюючих і включає лише мінімальні виплати. Фінансується другий рівень за рахунок фондування. Третій рівень відсутній.

У Польщі перший рівень є обов’язковим і включає Фонд соціального страхування  для «білих та синіх комірців» (майже 90% для виплати пенсій), та обов’язкове формування демографічного резерву (на випадок значних демографічних коливань). Фінансування даного рівня здійснюється за рахунок поточних доходів. Пенсійні відрахування становлять 19,52% від зарплати та здійснюються роботодавцем та працівником порівну. До першого рівня відраховуються переважно кошти роботодавця (9,76%), а до другого рівня – працівника. Демографічний резерв становить приблизно 1% внесків. Другий рівень включає фонд приватних пенсій та є обов’язковим для осіб, які були старше 50 років на час пенсійної реформи 1999 року. Фінансування здійснюється за рахунок фондування, 7,3% від заробітної плати за рахунок частини коштів сплачених працівником. Адмініструється даний рівень приватними установами. Третій рівень становлять приватні пенсійні Фонди (фонди роботодавців, персональні пенсії). Він є добровільним.

Що стосується виплати та оподаткування пенсій, то в основному практично у всіх країнах пенсії оподатковуються. Так, в Німеччині виплати визначаються обсягом застрахованого трудового доходу, шляхом здійснення внесків протягом усього застрахованого періоду життя. В основному пенсії в цій країні оподатковуються, однак часто пенсійний дохід нижче рівня доходу, що підлягає оподаткуванню. У 2009 році пенсії розміром до 16,6 тис. євро в рік не оподатковувались, якщо пенсіонер не мав інших джерел доходів, а у 2008 році пенсії розміром до 16,2 тис. євро в рік взагалі не оподатковувались.

У Великобританії базова державна пенсія це фіксований рівень виплат у 116 євро на тиждень (сплачується пропорційно, якщо кількість кваліфікаційних років менша за необхідну, але щонайменше чверть від цієї суми). Після 80-річного віку пенсія не залежить від внесків та стажу. Пенсіонери, які відстрочили державну пенсію не менш ніж на 12 міс., можуть отримати її однією сумою, з нарахуванням складного процента – базової ставки Банку Англії + 2% річних. Пенсії першого рівня оподатковуються як дохід, крім будь-яких надбавок на дітей на утриманні. Відстрочена державна пенсія, отримана однією сумою не оподатковується, якщо особа не має інших доходів, що підлягають оподаткуванню. Якщо є інші доходи, які підлягають оподаткуванню, то відстрочена державна пенсія, отримана однією сумою оподатковується за ставкою, яка застосовується до інших доходів особи, яка зробила відстрочення.

У Нідерландах пенсійні виплати визначені часом постійного проживання в країні та оподатковуються.

Виплати в Італії, які визначаються відповідним рівнем заробітку і тривалістю терміну страхування, також підлягають оподаткуванню.

У Швейцарії та Польщі виплати також оподатковуються. Наприклад, в Польщі пенсійні виплати визначені відповідним рівнем заробітку і тривалістю терміну страхування. У 2001 році пенсійні виплати в Польщі складали приблизно 61,8% середнього обсягу доходу. Що стосується Швейцарії, то на першому рівні місячна пенсія складається з мінімальної пенсії за віком (фіксована величина) та частки, яка визначається середнім доходом (змінна величина); на другому рівні річна пенсія дорівнює 7,2% пенсійних активів, набутих застрахованою особою на момент досягнення пенсійного віку.

Варто також відзначити підтримку держави у системі пенсійного забезпечення. Наприклад, у Німеччині державні субсидії від державних органів влади покривають приблизно 31% річних витрат. Відсутній законодавчо встановлений мінімальний розмір пенсій.  У Великобританії державна субсидія дорівнює приблизно 10-15%. Мінімум дорівнює 25% від державної пенсії, який виплачується якщо внески сплачувались не менше 10-11 років. Крім того, у 1999-2003 роках діяла гарантія мінімального доходу, це була доплата до визначеного рівня особам старше 60 років з низькими доходами, заощадженнями до 12000 фунтів. Крім того у Великобританії незалежно від внесків виплачується вікова пенсія для осіб які досягли 80 років: - для тих які відповідають вимогам постійного проживання (проживали у Великій Британії в період 20 років після 60-річного віку безперервно 10, або більше років); - для тих, які не мають базової державної пенсії або отримують менше 60% її рівня. Така вікова пенсія не виключає можливості отримання іншої допомоги/пенсії.

В Італії державні субсидії становлять 28% і покривають повністю ранні пенсії та доплати до мінімальних пенсій, а також частково пенсії за загальною схемою. Є встановлений розмір мінімальної пенсії, і доплата для підвищення пенсії до цього рівня, для осіб які мають пенсію нижчу за встановлений мінімум здійснюється для осіб застрахованих після 1996р. – з річним доходом нижче подвійного розміру мінімальної пенсії для самотніх та 4 мінімальних пенсій для одружених. Також, не залежно від внесків гарантується соціальна пенсія плюс соціальний бонус (особи старше 65 років, які не мають пенсії).

В Польщі  субсидії у 1 рівні покривають дефіцит. Мінімальна пенсія дорівнює 55% середньої пенсії та 70% мінімальної зарплати. Жодних гарантувань достатніх доходів незалежно від внесків не існує.

Таким чином, переважно всі європейські країни мають трирівневу систему пенсійного забезпечення: перший рівень завжди обов’язків, другий – добровільно – обов’язковий залежно від особливостей законодавства кожної конкретної держави, третій рівень є добровільним.

Слід відзначити, що Україна теж запозичила у європейських країн трирівневу систему пенсійного забезпечення. Зокрема, ще у 2003 році було прийнято закон «Про недержавне пенсійне забезпечення», проте трирівнева система пенсійного забезпечення і досі не сформована, а це, у свою чергу, зумовлює значне навантаження на Пенсійний фонд України, якому не вистачає коштів для виплати пенсій, а дефіцит його бюджету постійно збільшується[1].

 

Оксана Коваль,

Центр громадської адвокатури



[1] При написанні цієї статті використано матеріали, які містяться за посиланням http://www.pension.kiev.ua/pensref/publs/Other/04-08-2004.html, а також посібник «Порівняння пенсійних систем у деяких країнах світу»,  виданий Аналітично-дорадчим центром Блакитної стрічки.

 

 


  Версія для друку

  Лінк на e-mail