About us :: Участь у нормотворчості


Звернення та пропозиції щодо необхідності опрацювання проблеми повідомлення та підтвердження надсилання поштових відправлень у вигляді листів із оголошеною цінністю та з описом вкладеного у контексті права на звернення, доступ до інформації та інших прав

 

Кабінет Міністрів України
Київ пров. Музейний, 12
 
Міністерство транспорту та зв’язку України
Управління аналітичного забезпечення роботи Міністра та колегії
проспект Перемоги, 14, Київ-135, 01 135, Україна
 
Державна адміністрація зв'язку
вул. Хрещатик, 22, м. Київ, 01001, Україна
 
Звернення та пропозиції щодо необхідності опрацювання проблеми повідомлення та підтвердження надсилання поштових відправлень у вигляді листів із оголошеною цінністю та з описом вкладеного у контексті права на звернення, доступ до інформації та інших прав людини
   Узагальнивши існуючу практику, проаналізуваши проблеми та чинне законодавство, подаємо пропозиції щодо покращення реалізації права на звернення та права на доступ до інформації через поштові відправлення.
   Право громадян та юридичних осіб, у тому числі організацій громадського сектору, на звернення та доступ до публічної інформації через інформаційний запит передбачене Конституцією України, Законами України «Про звернення громадян» та «Про інформацію», іншими законодавчими актами.
    Звернення громадян та інформаційні запити можуть подаватись як безпосередньо в орган державної влади чи місцевого самоврядування, так і надсилатись поштою, що є дуже важливими способом подання звернень та запитів, коли заявник не може подати його самостійно або ж орган влади незаконно відмовляється прийняти та зареєструвати документ.
   Важливим цей спосіб є і тому, що як і при безпосередній реєстрації звернення чи запиту в органі влади чи місцевого самоврядування, іншій установі, так і при відправці поштою мають бути належні докази відправлення та отримання цього документа. Водночас надалі частіше на практиці складаються ситуації, коли організація чи громадянин оскаржують порушення власного права (права на звернення чи права на доступ до інформації), проте не можуть довести, що порушено саме це право у органах прокуратури та судах з врахуванням юридичних обставин. Особливо це стосується листів із оголошеною цінністю, тільки до яких можна додавати опис вкладеного. Саме застосування цих листів, як завжди було, вважалось гарантією того, що заявник відправив усі потрібні документи, які передбачені законодавством, а також орган влади отримав їх (рекомендований лист підтверджує тільки факт доставки).
    При надходженні у відділення поштового зв’язку листів із оголошеною цінністю виписується повідомлення форми №22, яке доставляється адресату в день поступлення поштового відправлення у ВПЗ.    Відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270, хоча у цінному листі є можливість вказати, який саме документ подається, проте специфіка є такою, що лист не вручається адресату, а тільки йому подається повідомлення, що такий лист наявний.
     Для його отримання має працівник органу влади чи місцевого самоврядування прийти у відділення поштового зв’язку та його отримати цей лист. Чого частіше не буває, чим буває. На жаль, після спливу терміну лист повертається із позначкою «повернення за спливом терміну зберігання». При цьому це не є відмова у прийнятті листа, як це є у рекомендованому листі. Додатково за зберігання листа у відділенні поштового зв’язку відправник має сплатити кошти.
   Форма повідомлення передбачає відмітку про пред’явлений документ і розписку одержувача (тобто буде вписана особа, яка отримала це повідомлення від органу державної влади чи місцевого самоврядування), проте не вказується від кого прийшов лист та не подається перелік документів, які надійшли. Хоч саме лист із оголошеною цінністю містить додатково опис вкладеного, який засвідчує, які саме документи надійшли (у чому і полягає вартість цього виду поштового відправлення для громадян у випадку реалізації права на звернення та доступ до інформації), оскільки у такому разі заявник може звернутись за захистом порушеного права до органів прокуратури чи захистити порушене право у суді. Нижче наводимо випадки порушення прав організацій громадського сектору, у яких стало неможливим захистити порушене право у суді та органах прокуратури через те, що організації не можуть довести порушення саме цього права (звернення чи доступ до інформації), - що саме інформаційний запит, саме певний пакет документів на легалізацію організації подавався до органу влади, їм було про це відомо і має місце порушення саме цього права організації.
 
Поки що немає успішної судової практики, за якою б була визнана бездіяльність в отриманні цінних листів представниками органів влади та місцевого самоврядування неправомірною. Профспілка «Конфедерації Праці України» у Харкові після численних відмов Харківського міського управління юстиції прийняти документи, відправила цінний лист, однак відділенням поштового зв’язку цінний лист було повернуто з зазначенням «за спливом строку зберігання. Харківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. І знову ж таки в обґрунтуванні вказувалось, що «з матеріалів справи та пояснень сторін суд не вбачає, що профспілці відповідачем було відмовлено у легалізації. Судом встановлено, що профспілкою обрано форму надіслання повідомлення за допомогою поштового зв’язку та направлено відповідачу цінний лист, який відповідачем отримано не було та оригінал якого позивачем долучено до матеріалів справи. Враховуючи, що відповідачем повідомлення отримано не було, у суду, відповідно, відсутні підстави вважати його належним чином повідомленим про створення (заснування) первинної профспілки. За таких обставин він не міг вчинити передбачені законодавством дії щодо включення цього суб’єкту до реєстру об’єднань громадян. Щодо причин неотримання відповідачем листа, яке містило повідомлення, суд  зазначає, що обов’язки щодо доставлення листів та іншої кореспонденції та відповідальність за це , відповідно до Правил надання послуг поштового зв’язку , несе оператор зв’язку. Суд в даній справі не вбачає вини відповідача щодо неотримання повідомлення, яке містилося в цінному листі, оскільки , згідно наведених  Правил /п. 129/ в разі відмови адресата  від одержання поштового відправлення (поштового переказу),   на поштовому відправленні (бланку поштового переказу) або повідомленні робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис уповноваженого представника юридичної особи скріплюється печаткою цієї юридичної особи. На оглянутому конверті, наданому позивачем до матеріалів справи, відділенням зв’язку зазначено, що лист повернуто «за спливом терміну зберігання» , позначок про відмову у прийнятті листа не міститься. За таких обставин вбачається, що повідомлення про створення первинної профспілки відповідачем отримано не було з незалежних від нього причин, отже ним права позивача не було порушено.»[1]
 
МГО – Комітетом підтримки студентського самоврядування - подала ряд інформаційних запитів до Управління у справах молоді Львівської обласної держадміністрації щодо молодіжних програм та їх фінансування, запити надіслано цінним листом. Серед інформації, яку запитувала організація, була така: склад комісії, кваліфікація та досвід її членів, що ухвалювали рішення про фінансування молодіжних програм та заходів із коштів обласного бюджету на 2009 рік (запит подано повторно); біографічні відомості про керівника структурного підрозділу у справах молоді ЛОДА; копія наказу начальника управління «Про організацію проведення конкурсу проектів програм, розроблених громадськими організаціями стосовно дітей, молоді, жінок та сім’ї».
Однак листи повернулись. Як вказали у відділенні поштового зв’язку, повернулись вони на тій підставі, що їх ніхто не забрав, хоча повідомлення надсилались до Управління у справах сім’ї та молоді Львівської облдержадміністрації.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання поштового зв’язку» від 5 березня 2009 року №270, організації за те, що листи ніхто не забрав та за повернення довелось сплатити витрати пошті за кожен запит, який управління не забрало.
Також складено та подано скаргу на дії Управління у справах сім’ї та молоді Львівської облдержадміністрації до прокуратури Львівської області.
У результаті від прокуратури Львівської області отримано відповідь про результати проведення перевірки.
У відповіді прокуратури Львівської області від 21.07.2009 р. №07/3-3329 вказується: «відповідно до наказу начальника управління у справах сім’ї та молоді №16-к від 11.03.2009 року «Про здійснення роботи із зверненнями громадян, які надходять на адресу управління», головному спеціалісту управління, відповідальному за ведення діловодства та за зверненнями громадян не вмінено у обов’язки одержання поштової кореспонденції у відділеннях поштового зв’язку. Крім того, штатним розписом кур’єра в управлінні не передбачена. Аналогічно Інструкцією з загального діловодства управління у справах сім’ї та молоді облдержадміністрації, яка затверджена начальником управління 26.06.2008 року, не передбачено одержання працівниками управління поштової кореспонденції у відділеннях поштового зв’язку.» Також вказується, що «…управлінням не укладався договір про надання послуг поштового зв’язку». 
Організація отримала відповідь із відділення поштового зв’язку від 11.08.2009 р.  із підтвердженням того, що управлінню справді надавались сповіщення про надходження листів, проте у відповіді від 25.03.2010 р. №08-55-39 відділення поштового зв’язку вказало, що за формою №22, не передбачено подання інформації про відправника та наявність опису вкладення.
В результаті суд першої інстанції також відмовив у визнанні порушення права на інформацію через те, що не отримувався запит, також немає доказів того, що отримувач відмовився від отримання власне запиту, а не просто листа.
Таких прикладів багато, практично можна це перевірити на кожному органі державної влади чи місцевого самоврядування, надіславши їм листа із оголошеною цінністю.
 
   Звичайно, можна іти тим шляхом, щоб починати переглядати інструкції, внутрішні акти органів влади та місцевого самоврядування, їхніх структурних підрозділів, кожного управління, і навіть приватної установи (як також підлягають дії законодавства про звернення та інформаційні запити), проте це навряд чи є можливим та доцільним у масштабах України, адже надалі заявники будуть наражатись на ті ж «камені спотикання». Навіть у приватній кореспонденції можуть мати (і напевно мають) місце такі ситуації: наприклад, одна сторона договору надсилає іншій стороні договору певні документи, претензію, повідомлення про припинення договору тощо, натомість інша не забирає листа, і водночас сторона, яка надсилала, не може підтвердити, що саме цей документ надсилався.
   Враховуючи все вищенаведене, пропонуємо внести зміни у механізм відправлення та повідомлення цінних листів, які б сприяли вирішенню проблемних ситуацій, зокрема через зміну Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270.
А саме:
передбачити у Правилах надання послуг поштового зв’язку (можливо у п.21), що адресат внутрішнього поштового відправлення у вигляді листа з оголошеною цінністю та з описом вкладеного повідомляється про надходження адресованого йому поштового
відправлення за телефоном,   номер   якого зазначається   відправником   на поштовому відправленні, бланку поштового переказу, або за відповідним повідомленням, з обов’язковим повідомленням найменування відправника та документів, які вказані у описі вкладеного (тобто окрім загального порядку, передбачити специфіку – що адресат повідомляється на те, хто йому відправив та що є у вкладенні, таким чином, згодом він не може заперечити факт наявності надсилання такого документа),
у п. 61 передбачити, що опис вкладеного для листа із оголошеною цінністю складається не у двох примірниках (один для відправника, один у конверт вкладається), а наприклад, в кількості  п’яти примірників (один – відправнику, один – у конверт, решта – прикріплюються до повідомлень про надходження поштового відправлення), що також убезпечить доведення «факту повідомлення» від відправника.
Ще один спосіб – внести зміни до повідомлення затвердженої форми №22 та на її основі розробити спеціальну форму для листів із оголошеною цінністю та з описом вкладеного, де у повідомленні вказувалось би, хто надіслав листа та які документи у цьому листі. Окремо сприяти вживанню заходів щодо того, щоб працівники органів державної влади та місцевого самоврядування забирали поштові відправлення з описом вкладеного (цінні листи) у відділеннях поштового зв’язку та реєстрували їх також як документи, які надходять на їхню адресу.
 
Фактично у сьогоднішній ситуації нівелюється саме призначення листа із оголошеною цінністю, і унеможливлюється реалізація багатьох прав через недоліки поштового відправлення, у результаті порушується право на звернення, право на доступ до інформації, інші права, ті, хто знають ці механізми, зловживають, водночас неможливим є застосування механізмів захисту порушених прав.
 
Додатки: відповіді відділень поштового зв’язку про факт відправки, відповіді органів влади щодо можливості захисту порушених прав організацій, у тому числі рішення судів із єдиного державного реєстру судових рішень із описом ситуацій, які виникали у результаті недосконалого законодавчого регулювання порядку повідомлення адресата поштового відправлення у вигляді листа із оголошеною цінністю та описом вкладеного.
 
З повагою,
Голова Центру громадської адвокатури                                      Леонід Тарасенко

 


[1] Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2008 р. у справі № 2а-2020/08, яка знаходиться в єдиному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua), а також на порталі «Юрист НГО» lawngo.net  у розділі «Судові рішення».
 

Додаток: лист

Додаток: відповідь прокуратури

Додаток: відповідь пошти


  Версія для друку

  Лінк на e-mail