Період реалізації:  грудень 2010-  вересень 2011р.

Проект реалізовано  за підтримки програми “Верховенство права”  Міжнародного Фонду “Відродження”.

Право власності – це одне з основних прав людини. В усіх демократичних країнах світу право власності є першим правом, яке захищається державою після природних прав людини (право на життя, на охорону здоров’я тощо).

В результаті діяльності правової приймальні Центру громадської адвокатури було виявлено проблеми реалізації та захисту права власності, при чому проблеми виникають щодо всіх форм (видів) власності – приватної, комунальної, державної.

Порушення права комунальної власності неодноразово ставало приводом для громади сіл порушити питання про проведення  місцевого референдуму щодо заборони сільській ради вчиняти певні дії щодо розпорядженням майном громади. На даний час відсутні ефективні механізми контролю громади за використанням комунального майна.  Відсутність генерального плану населеного пункту значною мірою порушує право власності громади на землю в межах їх населеного пункту, оскільки можна безконтрольно. На практиці виникає багато суперечливих моментів щодо того, що посеред села можуть бути землі, які селу не належать, а якими розпоряджається районна рада.  Проблемою є відсутність реєстру комунального майна у багатьох населених пунктах, що зумовлює непрозорість прийняття рішень, зумовлює неефективне управління комунальним майном, і відсутність повноважень власника – членів територіальної громади впливати або хоча б спостерігати за розпорядженням майна, яке належить громаді.

Коли виникло питання про заборону дострокового повернення вкладів громадянам Центр громадської адвокатури був першою правозахисною організацією, яка поширила відкрите звернення щодо неправомірності прийняття рішення НБУ та суперечності цього рішення з відповідними положеннями ЦК України щодо можливості отримання вкладів та порушення права власності громадян. Ситуація засвідчила, що без правозахисних кампаній та участі громадських правозахисних організацій, медіа лише констатували прийняття такого рішення НБУ,  як звичайний і навіть потрібний засіб, не беручи до уваги, що депозит – це є кошти – власність вкладника, а не кошти банку.

На фоні цього всього слід врахувати, що ефективність захисту будь–якого права в Україні є низькою, сьогодні практично не працює система охорони та захисту будь-якого права, в тому числі права власності. В жодній справі, в якій брали участь юристи та представники Центрів громадської адвокатури,  що стосувалися захисту права власності, не було дотримано строків розгляду, більше того, ці строки були перевищені на стільки, що інколи втрачалася актуальність цього захисту.  Також звертають на себе увагу процесуальні порушення, що вчиняються судом щодо незабезпечення позову, зокрема, у справах, що стосуються захисту права власності нерідко позивач просить заборонити відповідачеві чи третім особам вчиняти певні дії щодо його майна, наприклад, будувати будинок (іншу нерухомість)  на спірній ділянці, вирубувати дерева, зносити огородження тощо. Проте такі заяви в супереч процесуальному закону залишаються судом без реагування, що спричиняє порушення права власності і неможливість його подальшого захисту навіть у разі позитивного рішення для особи. Крім того, на  ефективність судового захисту значною мірою впливають і внутрішні судові суперечки щодо розмежування компетенції по розгляду справ, часто такими стають майново-грошові справи, пов’язані з правом власності. Яскравим прикладом є кількоразова зміна тлумачення юрисдикції щодо розгляду земельних спорів між громадянами та органами влади. Наприклад, в результаті такого частого тлумачення декілька громадян, які консультувались в приймальні Центру громадської адвокатури, змушені вже вчетверте переподавати заяву до суду (спочатку було подано позов згідно вимог ЦПК України, його повернули роз’яснивши, що слід звертатися по КАСу України, після початку розгляду по КАСу України справа знову ж таки була закрита, бо справу слід слухати по ЦПК України, а зараз після рішення КСУ, яке поставило крапку в цьому протистоянні, слід вже вчетверте звертатися до суду по ЦПК України).

Проект передбачає  поширення інформації  про реалізацію проекту, продовження діяльності по правовому супроводу та захисту права власності діяльності громадської приймальні,  здійснення узагальнення справ, які знаходяться в приймальні щодо захисту права власності,  виявлення проблем,  які стосуються реалізації та захисту права власності,  використання судових механізмів захисту права власності, просування стратегічних судових справ щодо захисту права власності, подання справ до європейського суду з прав людини, проведення круглого столу за участю правозахисників, науковців, юристів – практиків, суддів тощо щодо проблем реалізації та захисту права власності, проведення фокус-групи щодо проблем реалізації та захисту права власності, реагування на порушення права власності шляхом реалізації правозахисних громадських кампаній,  створення на веб-сайті pilga.in.ua рубрики присвяченої порушенню права власності та його захисту, узагальнення судової практики по захисту права власності в західному регіоні України, аналіз основних проблем, з якими стикаються власники, визначення типових справ та способів захисту, підготовка результатів моніторингу дотримання права власності, відповідність європейській практиці правозастосування,  підготовка пропозицій та рекомендацій щодо наближення до європейських стандартів з реалізації та захисту прав людини,  підготовка звіту про дотримання права власності, поширення результатів моніторингу та звіту, просування включення результатів та проблем дотримання права власності до державних та неурядових звітів про права людини,  навчання для правозахисників, суддів щодо покращення ефективності захисту права власності на прикладі стратегічних судових справ приймальні.