26-27 квітня у Києві відбувся перший тренінг в рамках Програми професійної підготовки активістів громадських рад України з питань антикорупції. Треба зазначити, що цей проект розроблено Творчим об’єднанням “ТОРО” і фінансово підтриманий Фондом сприяння демократії Посольства США в Україні.

25 активістів громадських рад обласного та районного рівнів ознайомилися з методикою проведення громадської антикорупційної експертизи і тепер зможуть самостійно опрацьовувати нормативно-правові акти на предмет можливих проявів корупції.

Тренінг провели професійні тренери – Олексій Хмара, Володимир Бочаров-Туз (Творче об’єднання «ТОРО»), Тетяна Яцків (Центр громадської адвокатури), Денис Ковриженко (Лабораторія законодавчих ініціатив), а також незалежний експерт Василь Вакаров (у минулому – відповідальний працівник Бюро з питань антикорупційної політики секретаріату КМУ за проведення антикорупційної експертизи).

Програмі навчання передувала дуже серйозна і плідна робота зі створення методики проведення саме громадської експертизи нормативно-правових актів. Офіційна ж методика була розроблена Міністерством юстиції України. «Методика влади справді була підготовлена на високому професійному рівні, але для активістів громадських рад виявилася складною для розуміння і використання на практиці», – розповідає Олексій Хмара, президент творчого об’єднання «ТОРО», контактної групи в Україні Transparency International. А тому кілька організацій з ініціативи Творчого об’єднання «ТОРО» взялося за розробку методики, яка була б доступною і зрозумілою саме для простих людей, громадських активістів. Чому це так важливо? Справа в тому, що сьогодні в Україні при виконавчих органах влади усіх рівнів створено і працює понад 500 громадських рад.

Наприкінці минулого року ради Кабінет Міністрів своєю постановою за №996 надав їм повноваження проводити антикорупційну експертизу нормативно-правових актів органів виконавчої влади. Ради отримали дуже дієвий важіль впливу на державну політику як національного, так і місцевого рівня. Але відповідної підготовки та практичного досвіду у проведенні антикорупційної експертизи громадські ради фактично не мають. Тому на часі стало питання їх професійної підготовки.
При розробці громадської методики, за словами Олексія Хмари, був використаний досвід країн колишнього Радянського Союзу, а також Чехії, Болгарії, Центральної Азії. Зокрема, Росії, де механізм проведення експертизи застосовується давно і системно. Цікаво, що там запроваджена спеціальна акредитація для громадських активістів, які мають право проводити експертизу нормативно-правових актів. У Казахстані, наприклад, одна і та ж організація виграє тендери на здійснення експертизи. У Литві до експертизи може бути залучений кожен громадянин.

Президент «ТОРО» переконаний, якби не було подібних тренінгів, то через некомпетентність та амбіційність громадських активістів за кілька років в Україні була б дискредитована сама ідея проведення антикорупційної експертизи. А це б позбавило громадськість одного із найважливіших інструментів протидії корупції.

Чому так важливо здійснювати антикорупційну експертизу?

Як стверджують соціологи, найчастіше корупційні прояви можуть бути закладені в нормативно-правових актах органів влади, проявлятися через неефективність, некомпетентність дій чиновників, а також через відсутність громадського контролю. Експертиза дозволить убезпечити владу він незаконних дій.

Тетяна Яцків, яка представляє Центр громадської адвокатури (ця організація входила до ініціативної групи, яка розробляла громадську методику експертизи нормативно-правових актів влади), зазначає, що сьогодні люди не вірять у можливість брати участь у підготовці рішень, які приймаються владою, не відчувають і не несуть відповідальності за них.

Громадські ради покликані на те, аби стати носіями проблем, завдань, ідей, які акумулюються серед цільових груп громади. Тому до проведення експертиз найперше необхідно залучати експертів, що представляють групи людей (наприклад, молодь, пенсіонерів чи підприємців), на які спрямовано проекти рішень влади. Тоді експертиза принесе користь громаді.

Треба зазначити, що висновки громадської експертизи обов’язково мають бути розглянуті владою, а якщо влада їх відхилить, то це повинно бути вмотивоване рішення.

Тетяна Яцків знає, що не скрізь гладко і просто налагоджуються комунікативні зв’язки між владою і громадою. Окремі представники влади й досі залишаються закритими для громадських організацій. Для влади – це справа нова! Представниця Центру громадської адвокатури не виключає, що й для них потрібно проводити навчальні тренінги. Поки громадські організації будуть відслідковувати, як працюватимуть громадські ради. А далі – лобіюватимуть поправки до рішень, що стосуються їх діяльності.

Пілотний навчальний тренінг Творчого об’єднання «ТОРО» став досить успішним для його учасників. Андрій Богданович, голова правління благодійної організації «Благодійний фонд «101» (член громадських рад при МВС України, при МЗС України, при Міністерстві юстиції України) відзначив високий професіоналізм тренерів та доповідачів. «Все відбувалось дуже динамічно, так, що навіть на лекційних частинах було не нудно. Дуже цікаві і корисні практичні завдання. Окрім організаторів, серед запрошених експертів були і екс-чиновники, що добре розуміються на питаннях протидії корупції. Також, всі учасники отримали методичні матеріали з алгоритмом проведення громадської антикорупційної експертизи», – підкреслив він.

Розробники проекту«Громадська антикорупційна експертиза — на службі громадських рад України» сподіваються, що активісти громадських рад України стануть координаторами напряму «Антикорупційна експертиза». Їх силами та за участю громадських рад будуть складені річні плани проведення громадської антикорупційної експертизи на 2011 рік.

Зі свого боку організатори (і це передбачено проектом) обіцяють надавати консультаційну допомога у здійсненні антикорупційної експертизи. В цьому їм допоможе спеціалізований інтернет-сайт «Робочий стіл громадського експерта», на якому вже доступна методика проведення громадської антикорупційної експертизи.