-оприлюднення в доступній формі;

-призначення для ознайомлення громадськості з основними параметрами державного бюджету;

– проста, зрозуміла форма подачі інформації (використання простих схем, таблиць і діафрагм);

-наявність об’єктивних даних;

-не є офіційним документом;

-самостійність — тобто читачу не потрібні додаткові документи чи роз’яснення, щоб зрозуміти зміст;

-концентрація на цілях і змісті бюджету, а не на процесах;

-дотримання стандартів якості (повнота, об’єктивність, надійність, доступність для розуміння і своєчасність інформації і т.і.).

-Наявність чи відсутність громадського бюджету враховується при складанні Індексу відкритості бюджету. Щодо мети, окрім підвищення обізнаності громадян щодо бюджетної політики сприяє активізації участі громадян в бюджетному процесі. В найкращому своєму варіанті повинно бути складено громадський бюджет до проекту бюджету і до затвердженого бюджету, а у випадку внесення поправок в основний бюджет зміни повинні відображатись і в Громадському бюджеті. Оприлюднення популярних версій бюджету являється одною з рекомендацій МВФ.

На думку експертів, наявність громадського бюджету являється першим кроком для залучення суспільства до вирішення соціально-вагомих питань. Це дає можливість громадянам країни розуміти бюджетні дані в сфері державних видатків.

Для аналізу ми обрали Республіку Казахстан з двох причин: 1.Казахстан став першою країною серед країн СНД, яка видала громадський бюджет; 2. Керівник організації брала безпосередню участь в дослідженні відкритості бюджетної інформації в цій країні.

Методику складання громадського державного і місцевих бюджетів розробили спільно експерти Національної бюджетної мережі Казахстану і Міністерство фінансів Республіки Казахстан. До робочої групи також входили представники Фонду Сорос-Казахстан. Методика була розроблена на основі реалій Республіки, міжнародних норм і стандартів, а також з врахуванням рекомендацій громадянського суспільства. В подальшому методика була затверджена Указом міністра фінансів Республіки Казахстан (№331 від 27 червня 2011 року), а 2013 року спільним Указом Міністерства економіки і бюджетного планування і Міністерства фінансів було затверджено Указ “Про Методичні рекомендації щодо складання і розміщення громадського бюджету”. У відповідності цьому документу, громадський бюджет – це документ, що оприлюднюється на офіційних Інтернет ресурсах уповноважених органів з питань державного планування і використання бюджету, що стосується основних положень формування і використання республіканського і місцевих бюджетів з використанням адаптованих форматів і доступної мови для широкого загалу. На цих сайтах створена окрема рубрика “Громадський бюджет”.

Бюджет складається:

на центральному рівні – центральним уповноваженим органом з питань державного планування і центральним уповноваженим органом щодо виконання бюджету;

на рівні області, міста республіканського значення, столиці, району (міста обласного значення) місцевим уповноваженим органом області, міста республіканського значення, столиці, району (міста обласного значення) з питань державного плануванні питань виконання бюджету.

Гражданський бюджет складається на основі проекту бюджету, внесеного до відповідного представницького органу, затвердженого, уточненого бюджету і звіту про його виконання. Окрім цього експерт в сфері державних фінансів Шолпан Айтенова стверджує, що є навіть визначення прозорості з точки зору Міжнародного валютного фонду. Воно полягає в дотриманні чотирьох основних умов. Перша умова – чіткість ролі і функцій правління. Ця чіткість повинна бути законодавчо прописана і доступна всім. Друге – доступ до інформації, тобто, всі дані про діяльність Уряду повинні бути доступними для громадян. Третє – це достовірність даних, не повинно бути викривлених даних. І останнє – це участь громадськості в формуванні бюджету. Казахстан вирішив не стояти осторонь.

Як власне все це починалось. Починаючи з 2003 року міжнародний фонд «Євразія» розробив спеціальну програму, ціль якої — сприяти залученню громадян в процес дослідження і оцінки місцевих бюджетів. З того часу розпочався процес відкриття бюджетної інформації в Республіці Казахстан. Було проведено 17 моніторингів бюджету. 2005 року був прийнятий Бюджетний Кодекс. 2008 – в новій редакції. Там вперше з’явились такі поняття як моніторинг і оцінка бюджетних видатків, вперше згадалась участь громадськості. З’явився навіть принцип транспарентності, також принцип прозорості, що розуміє під собою те, що весь бюджетний процес повинен бути прозорим. В результаті роботи Казахстан став першою країною серед країн СНД, яка видала громадський бюджет. В березні 2011 року Міністерство фінансів Республіки Казахстан вперше розмістило на своєму сайті нетехнічну версію держбюджету, складеного зрозумілою мовою для широкого загалу. Завдяки цьому казахстанці змогли дізнатись як використовуються державні кошти. Тобто багато було зроблено в нормативній сфері. Інше питання – що відбувалось в реальності. На думку Шолпан, ні зі сторони держапарату ні зі сторони населення не сформувалось відчуття відповідальності щодо бюджету.Держапарат вважає, що це просто діяльність, яку він зобов’язаний виконувати, за відсутності відчуття відповідальності, ні як платника податку ні як чиновника. І населення не відчуває себе платником податку і відповідно не відчуває причетності до цього процесу. Відсутнє розуміння, що це їхні кошти, і вони можуть і повинні задавати питання куди ці гроші скеровують.

Директор Центру підтримки правових і економічних реформ Асель Кирикбаєва розповідає досвід своєї організації в боротьбі за відкритість бюджетної інформації. Вона каже, що в 2010 році  організація розробила пілотний проект громадського бюджету: якби він мав виглядати в їх розумінні. Проект був розроблений на три рівні: республіканський, обласний ім. Алмати. Там були реальні цифри з тих, що змогли отримати з відкритих джерел. В січні 2011 року уже Міністерство фінансів на своєму сайті опублікував громадський бюджет. Це була ініціатива Міністерства фінансів. Тому, через три місяці, Міністерство звернулось в мережу- Національна бюджетна мережа Казахстану для того, щоб створити робочу групу для формування вищезгаданої методики громадського бюджету. І протягом 3-ох місяців проводилась робота за цим напрямком. В методиці було зазначено як громадський бюджет повинен виглядати, що в ньому має бути і хто за нього відповідальний

З часом з’явилась інша проблема. Місцеві органи влади почали хитрувати: вони оприлюднюють громадський бюджет, проте сам документ вирішили вже не оприлюднювати. Проте й ця проблема зараз на етапі вирішення.

Розробка громадського бюджету і його оприлюднення вплинуло на Індекс відкритості бюджету. 2012 року покращення показників. Індекс піднявся на 10 пунктів. Не дивлячись на це, в Казахстані зараз існує інша проблема – відсутність піврічного звіту, який дозволив би оцінити наскільки адекватно бюджет справляється з плинною макроекономічною ситуацією. Також, на жаль, відсутня практика обговорення бюджетних пріоритетів із громадськістю на етапі формування бюджету. Пропонується також поширювати громадський бюджет й іншими каналами комунікації, окрім як через Інтернет.

Були також і противники ідеї відкритості бюджетної інформації, які наголошували на некомпетентності населення в тонких бюджетних класифікаціях. Проте, власне відкритість, доступність і зрозумілість бюджетної інформації підніме рівень обізнаності громадян в фінансових питаннях.

На завершення — приклад важливості і необхідності робити бюджети громадськими і відкритими. Після розкриття інформації про бюджет, зокрема місцеві бюджети, в школах одного з міст Казахстану перестали збирати гроші з батьків на ремонт школи, після того, як стало відомо, що такі витрати передбачені в місцевому бюджеті. Ця інформація стала відомою через громадський бюджет. Такі маленькі успіхи стають можливими завдяки ефективній спільній роботі органів публічної влади і неурядових громадських організацій. Досвід Республіки Казахстан вартий поширення.

Публікацію створено в рамках проекту “Створення і впровадження державної системи контролю за коштами “Відкритий бюджет”, який впроваджується Центром політичних студій та аналітики у партнерстві з Центром громадської адвокатури за фінансової підтримки Європейської Комісії в Україні. Думки, погляди належать авторам і не обов’язково відображають погляди Європейської комісії в Україні