Центром громадської адвокатури був підготовлений та надрукований буклет, в якому міститься інформація про механізми захисту трудових прав, які гарантовані міжнародними договорами про права людини. Угоди держав, що передбачають право конкретного громадянина вимагати від своєї держави виконання міжнародно-визнаних прав і свобод, у тому числі у трудовій сфері, підкріплюються міжнародними механізмами, створеними в рамках різноманітних міжнародних організацій. В статті 4 Конституції України передбачено: «Кожний має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод у відповідні міжнародні судові установи або у відповідні міжнародні організації, членом або учасником яких є Україна».

Міжнародні органи із забезпечення і захисту прав людини – комітети з прав людини, створюються відповідно до положень тих чи інших конвенцій, до прикладу ООН. Вони складаються з експертів, які діють в особистій якості. У їхній склад входять громадяни держав, що беруть участь у договорі, які володіють високими моральними якостями і визнаною компетентністю в галузі прав людини. При цьому до складу комітету не можуть входити двоє громадян однієї держави. Члени комітетів обираються державами-учасницями договору.

У компетенцію міжнародних органів із захисту прав людини можуть входити розгляд: 1) доповідей держав-учасниць договору про законодавчі, адміністративні та інші заходи, що приймаються ними для впровадження в життя зобов’язань, котрі містяться в договорі; 2) повідомлень держав-учасниць договору про те, що інша держава-учасниця не виконує своїх зобов’язань за даним договором; 3) індивідуальних петицій (скарг) від осіб, які стверджують, що якесь з їх прав, зафіксоване у відповідному договорі, було порушено, і котрі вичерпали усі внутрішньодержавні засоби правового захисту.

Завантажити або переглянути буклет можна за посиланням fckfiles/Buklet-TrudoviPrava_DRUK.pdf

Буклет видано в рамках проекту «Демократизація, права людини і розвиток громадянського суспільства», який виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2013-2016рр.